До такого висновку вони дійшли 15 липня, під час зборів колективу.
Участь у зборах взяв і представник нових власників, в недалекому минулому - колишній голова правління цього заводу Юрій Паращак.
Його виступ з поясненнями, чому виникла заборгованість, чому завод знову не працює, спочатку намагалися слухати уважно. Згодом терпець в людей уривався і на його адресу посипались звинувачення у розкраданні заводу, у його різанні на металолом у переведенні з обробітку цукрового буряка на обробіток цукру-сирцю.
«Незабаром розпочнеться новий навчальний рік. Нам дітей до школи немає, за що збирати», - скаржаться працівники.
«А кредити в банках чим платити? Казки їм розказувати?» - запитує молодий хлопець і відразу ж його підхоплює інший, котрий запитує представника власників: «Чим я заплачу за газ? Вашими обіцянками?»
Ситуацію з зарплатними боргами пояснює працівник заводу Сергій Остапук:
«У 2012, 2013 та 2014 роках колектив працює і борги із зарплати є у кожного різні. З них за 2014 рік за лютий, березень та квітень. Ті, хто був влаштований до 2012 року, мають борги частково за 2012, частково за 2013 роки. Є й такі, хто має борги лише за 2013 рік». Але точної суми заборгованості так ніхто і не назвав.
Своєю чергою, Юрій Паращак розповів, що не працює завод через те, що митниця, використовуючи свій адмінресурс, конкурентів заводу, не дає розмитнити ваготи із сировиною.
«Ви знаєте, що митниця була об’єднана із податковою. В них йде спайка, не дає нам працювати, знову ж таки використовуючи рішення судів. Якби ми працювали, то на сьогоднішній день переробили б 100 тисяч тонн сировини. От і була б заробітна плата, робота і реконструкція заводу», – розповів Юрій Паращак і додав, що Володимир-Волинський цукровий завод єдиний в Україні, який подав заявки на роботу у міжсезоння.
Щодо зарплати, то її пан Паращак обіцяв виплачувати частинами і назвав кілька варіантів розвитку подій. Згідно з одним з них завод має запрацювати. За іншим - вирізати ще півзаводу і погасити борги із зарплати. Радив писати у прокуратуру заяви на керівництво заводу, але передбачав розвиток подій за яким, керівника хоч і осудять, та він потрапить під амністію, а люди все одно залишаться без зарплати.
Зі слів працівників заводу, вони подали до прокуратури Володимира-Волинського колективне звернення ще у травні, але жодною реакції не було. Не надійшло навіть банальної відписки.
Розмовляв Юрій Паращак з працівниками заводу на підвищених тонах, казав, що нічого їм не обіцяв, а тим, кому не подобається робота заводу, радив забирати трудові книжки і йти працювати на інші підприємства. На питання працівників, «Що їм робити?» – відповідав - «Запустити завод».
Зробити це обіцяв з наступного тижня як і виплатити 50% зарплати за один із місяців.
Працівники заводу були налаштовані рішуче, говорили навіть про перекриття дорогисполученням «Володимир-Волинський-Луцьк», але з цим вирішили зачекати на тиждень.
Зауважимо, наразі ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» зареєстрований у місті Рогатин Івано-франківської області. Деякі ЗМІ повідомляли, що «Володимирцукор» входить в корпорацію «Техно-центр» братів Юрія та Валерія Келестиних. Останнній був депутатом Верховної Ради від Партії регіонів.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Львівщині під колесами ...
Наступна новина: Волинська область: ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?