Коли триста врятувало сто тисяч
Примхлива тітонька доля завжди любила бавитися не лише людськими життями, а й цифрами. І як не вірити у їхній символізм, якщо маємо факти про триста бійців у Спарті, триста козаків під Берестечком, триста курсантів під Крутами? Напевно, і для самих героїв, що свідомо йшли на смерть, це число мало якесь магічне значення. Зізнаюся, не був ні у Спарті, ні під Крутами, однак те, що відчув на трясовині, стоячи саме там, де прийняли нерівний фатальний бій три сотні козаків, не можна ні з чим порівняти.
Якісь незрозумілі неслухняні мурашки, що кочували зі спини до коренів волосся і навпаки, наче навіювали у свідомість ті часи 363-річної давнини. Справді, перебуваючи у тих болотах, мимоволі починаєш уявляти, як розгорталися події та наяву бачиш, що навіть географічно більш вигідна позиція була в Яна Казимира. А ще «підливав олії у вогонь» місцевий краєзнавець Олег Дергай, який дуже захопливо оповідав та майстровито показував, мовляв, тут стояли українці, там – поляки, звідти чкурнула татари, а тудою відступали наші.
Зараз на пагорбі посеред болотистих берегів, де був табір козаків, встановлено великий кам’яний хрест, а поряд кількапудовий камінь з викарбуваною цифрою 300. У це годі повірити, та, як зізнався науковець, за всі роки екскурсій до історико-меморіального комплексу тільки кілька разів його просили провести гостей безпосередньо до поля битви. Усіх інших переважно цікавив монастир, ікони та кістки загиблих. Це дуже дивує, адже атмосфера не може не заворожувати. Надто це стосується місця, де, за легендою, поліг останній козарлюга.
Оточений ворогами, він так глибоко відійшов у болото, що і човном прикривався, і ледве вже не голіруч бився. Це при тому, що отримав чотирнадцять поранень! Маємо навіть писемну згадку про цього навіженого героя, якому вражений Ян Казимир запропонував життя. Француз П’єр Шевальє, який тоді служив полякам, написав: «Серед болота скупчилися триста козаків і хоробро оборонялися проти великого числа атакуючих, які натискали на них звідусюди. Щоб довести своє зневажливе ставлення до життя, яке обіцяли їм дарувати, вони витягали зі своїх кишень та чересів усі свої гроші та кидали їх у воду. Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули, але довелося з кожним із них вести довгий бій. Залишився один, який боровся проти всього польського війська, він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримав стрілянину поляків.
Витративши весь свій порох, він узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто хотів його схопити. Якийсь москаль напав на нього з такою ж зброєю, але не міг нічого вдіяти і, незважаючи на свою меткість, ледве уникнув, щоб той не перерізав його навпіл. Тоді шляхтич із Цехановщини та якийсь німецький улан, вважаючи, що москаль не дасть собі з ним ради, кинулись у воду по шию і знову почали бій. Козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх ще з більшою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть його королівську величність, в присутності якої закінчувався цей бій. Король дуже захопився хоробрістю цієї людини і наказав крикнути, що дарує йому життя, коли він здасться. На це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка. Його убив ударом списа інший німець, який прийшов на допомогу атакуючим».
Не насторожує свідчення француза про те, що в Берестецькій битві на боці поляків воювали москалі? Звісно, куди ж без них? Нині про неймовірний подвиг останнього із трьох сотень козаків, якого звали чи то Нечай, чи то Нечитайло, нагадує встановлений невеличкий дерев’яний хрест. Стоїть він на те, щоб серед трясовини, однак із сухими ногами туди дістатись – зась.
Битва без переможця
Упродовж тривалого часу між істориками різних наукових шкіл точилися дискусії щодо чисельності козацького війська, кількості татар та масштабів королівської дружини. Польські вчені наводили цифру 300 тисяч, бо за свідченнями очевидців, король призвав до лав армії кожного сьомого підданого. Однак більш реальними є таки 200 тисяч, адже знайшлися документи, в яких зафіксовано, що річку Стир перейшло 100 тисяч жовнірів-шляхтичів та стільки ж озброєних слуг.
Також сучасні дослідники вважають надто перебільшеною кількість татар. Ну ніяк не могло їх йти 30–40 тисяч, оскільки навіть в найважливіші походи йшло максимум 10 тисяч. Щоправда їхня сила була в тому, що фактично всі вони були кінні. Виходить, що і значимість відходу з поля бою також дуже перебільшена була радянськими істориками. Так, багато кінниці втекло, але не забуваймо, що битва проходила в болотистій місцевості, а це трохи нівелювало цю перевагу.
Єдине, щодо чого краєзнавці усіх країн не сперечаються, то стотисячна армія Хмельницького і Богуна. А от те, що під Берестечком полягло орієнтовно 30–40 тисяч українців, – факт більш ніж сумнівний.
Олег Дергай розповів, що ще студентом брав участь в археологічних розкопках на рідній землі. Звісно, що знаходили багато чого, однак треба пам’ятати, що в цих краях воювали не тільки козаки, а й солдати Першої та Другої світових воєн. А суто козацьких знахідок якраз було мало. Совістські вчені наввипередки твердили, що основних втрат українська дружина зазнала під час переправи через Пляшеву. Однак ті ж археологічні експедиції довели, що саме там загинуло всього кілька сотень. Тим паче, якби Хмельницький втратив третину-половину вояків, то не зміг би навіть теоретично за два місяці зібрати знову стотисячну армію під Білою Церквою.
А от щодо втрат поляків, то тут, напевно, навпаки – цифри применшені. Відомо, що ще на початковій стадії битви відбулася рубанина, в якій полягло 7 тисяч поляків, а козаки й татари здобули 28 хоругов. І це був тільки початок. Тож, можна зробити припущення, що польського війська полягло навіть трохи більше, ніж козацького. То ким програна тоді Берестецька битва? Хмельницьким, як учили підручники 1983 року видавництва? Чи все-таки то була нічия заради майбутніх баталій?
Андрій СОБУЦЬКИЙ, м. Берестечко – с. Пляшева
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Івано-Франківській ...
Наступна новина: Нові спортивні здобутки ...
Театральная афиша Москвы: лучшие спектакли
Понятие и признаки инфантильности: как распознать психологическую незрелость
Самі дієві мазі з трав
Як найкраще привітати: ідеї та поради