Про це повідомила виконавчий директор музею Тетяна Курсіна.
За її словами, робітники знищують бензопилкою автентичні дерев’яні конструкції і металеві ворота табірної зони.
«Я була в шоці від цього мракобісся, – заявила Курсіна. – На території музею опечатані приміщення, де знаходиться майно автономної некомерційної організації (яка створила експозицію, хоча загалом музейний комплекс належить державній структурі, – ред.)».
Вона наголосила, що невідомо, хто віддав наказ фізично знищувати музей.
Також ніхто не порадився з фахівцями, чи можна розпилювати цінні конструкції, які волонтери та співробітники музею довгий час по крихтах збирали по всій окрузі, щоб повною мірою відтворити гулагівський табір.
«Якщо так далі піде, то на території «Пермі-36» ми побачимо красиві квітнички, а від унікальної пам’ятки не залишиться зовсім нічого», – наголосила Курсіна.
Нагадаємо, нещодавно губернатор Пермського краю Віктор Басарґін провів робочу зустріч із активістами пермської філії історико-правозахисної організації «Меморіал», під час якої урочисто пообіцяв, що музей «Пермь-36» буде збережений і продовжить свою діяльність у повному обсязі.
Як відомо, у червні 2014 року міністерство культури РФ визнало недоцільним реалізацію федеральної програми «Про увічнення пам’яті жертв політичних репресій».
У червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають розмов про політичні репресії в СРСР.
Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.
«Перм-36» – неофіційна назва радянської виправно-трудової колонії суворого режиму №36 для засуджених за «особливо небезпечні державні злочини» в селищі Кучино Чусовського району Пермської області РФ.
З 1972 року в колонії утримувалися засуджені за звинуваченням в «антирадянській агітації і пропаганді» – серед них Василь Стус, Левко Лук’яненко, Валерій Марченко, Василь Овсієнко, Юрій Литвин, Олекса Тихий, Володимир Буковський, Натан Щаранський, Баліс Ґаяускас та інші політв’язні, значна частина яких була українцями.
У 1985 році в карцері колонії за нез’ясованих обставин помер Василь Стус. Табірні наглядачі знищили рукопис із 300 неопублікованих віршів поета.
Крім Стуса, у тюремних лікарнях колонії померли ще троє політв’язнів – членів Української Гельсінської групи – Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин (1984), Валерій Марченко (1984).
Колонія була закрита в 1988 році. У 1996-му на її території було створено Меморіальний музей історії політичних репресій «Перм-36».
У 2004 році Фонд світових пам’ятників уніс «Перм-36» до переліку сотні особливо охоронюваних пам’яток світової культури. Розпочато процедуру зі внесення музею до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
В червні 2014 року музей опинився під загрозою закриття, в тому числі і через звинувачення в «бандерівщині, лібералізмі та шпигунстві». Бюджетна підтримка «Пермі-36» припинилася ще з травня, у зв’язку з чим у музеї відключено електрику і не проводяться екскурсії, повідомляє «Історична правда».
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: При ЛМР запрацював ...
Наступна новина: Вирішення проблеми ...
Зачем нанимать адвоката при разводе?
Чипсы: виды самых популярных снеков
Почему доставка первых блюд в офис имеет много преимуществ?
Почему бургер не вредная еда, а даже очень полезная?
Почему пицца так популярна на сегодняшний день?