Фабрика брехні. Холоднокровність медіа-кілерів: хазяїн "Експресу" не посоромився "варити сенсації" на смертях близьких людей націоналістів

Фабрика брехні. Холоднокровність медіа-кілерів: хазяїн "Експресу" не посоромився "варити сенсації" на смертях близьких людей націоналістів

24.07.14 17:03 0 1113
Газета "Експрес" програла суд лідерові "Свободи" Олегові ТЯГНИБОКУ і тепер мусить спростувати брехню, розміщену у статті "Гроші Тягнибока-4". Отож після семимісячної судової тяжби "Свобода" врешті домагається захисту доброго імені свого лідера. Правда таки торжествує. Суд визнає: "найбільша україномовна газета", у якої "слово має вагу" (так вона сама себе рекламує) розносила про Олега Тягнибока інформацію, яка не відповідає дійсності. Просто кажучи, – умисно і безсовісно зводила наклепи. Наклепи, що порушують права і свободи громадянина. Наклепи, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію знаного українського діяча.

ЗАУВАЖМО, під яким чорним заголовком тиражував скандальний таблоїд оту брудну базгранину (по-блюзнірському "прикрашену" знімками могил найближчих для Тягнибока людей!): "Гроші Тягнибока. Угода з дияволом"... Це що, якесь безумне заклинання до темних сил? Бо Диявол (грец. Diabolos) – ворог Бога, князь пітьми, втілення усього зла на землі – у дослівному перекладі якраз і означає... наклепник! Він і є покровителем усіх брехунів, пліткарів і обмовників. То хто тут дійсно уклав з ним угоду? І за які нечисті гроші?

"Не свідчи ложно" – гласить одна із заповідей Божих. Тобто – не очорнюй, не оббріхуй, не зводь наклепу. Чому ця заповідь стоїть поряд із "Не вбивай" і "Не кради"? Чи ж це не занадто – рівняти якесь нікчемне словоблуддя до грабіжництва та кровопролиття? Спитайте свого душпастиря, і він пояснить, чому наклеп є навіть тяжчим гріхом. Бо злодій цупить матеріальні цінності, без яких часто можемо й обійтися. А наклепник краде незрівнянно дорожчі блага – духовні: наше добре ім'я, честь і гідність. Бо вбивця чинить замах на тілесне життя. А наклепник катує і вбиває нас морально. Апостол Павло недарма казав: "Волію-бо радше вмерти, ніж щоби хтось знівечив оту мою славу" (1 Кор. 9,15). Адже добра слава – це єдиний пожиток, яким ми можемо володіти на цій землі навіть після смерті. І навпаки: очорнюючи оту славу, наклепник руйнує і наше земне життя.

Тому то у своїй знаменитій книзі "Божі заповіді" отець Юліян Катрій підкреслює: "Очорнення – це найбільший і найтяжчий гріх з усіх гріхів язика". І дарує нам красномовну притчу:

"В одній парафії злобна жінка тяжко очорнила доброго й невинного священика. Її очорнення так на нього подіяло, що він дістав напад серця і лежав смертельно хворий. Жінка, що його невинно очорнила, маючи докори сумління, приходить до нього і просить прощення за свій гріх. "Жалую за все і перепрошую, – каже вона, – і хочу завдану кривду виправити". Священик витягнув подушку з-під голови, дав їй, промовивши: "Візьми цю подушку, йди на церковну вежу і висип з неї пір'я". Вона так зробила і знову прийшла до нього. А він до неї: "Тепер іди й позбирай пір'я знову до подушки". А тоді вона: "Цього не можу зробити, бо вітер уже розніс пір'я на всі сторони". Тоді вона, з умираючих уст, почула: "Це правда, що розсипане пір'я вже не можна позбирати, так також неможливо, щоб ти повернула мою добру честь і славу. Гріх очорнення твого язика зруйнував моє життя. Я вмираю, а тобі хай Бог простить. Нехай моя смерть буде пересторогою для інших, яким великим злом є гріх очорнення".

Це правда, – відмити добру славу завжди важче, ніж її очорнити. Усе ж маємо за обов'язок визбирати бодай частину отого рознесеного вітром брехні пір'я. І вирок суду, який нарешті встановив істину, дає нам таку нагоду. Тим більше, що справа стосується не самого лише Тягнибока, його честі і гідності. Вона зачіпає багатьох інших достойних людей. У тому числі кожного з тих щиросердних читачів (либонь таких сотні і сотні тисяч), які мимоволі ковтнули того відворотного зілля облуди.

"Шедевр" бульварного блюзнірства

Стаття під назвою "Гроші Тягнибока-4. Угода з дияволом" – без сумніву, апогей "творчості" власника "Експресу" Ігоря Починка. "Шедевр" блюзнірства. Це ж у якій хворій голові могла з'явитися думка піти на цвинтар і "наклацати" (для ілюстрацій) фото могил близьких Тягнибокові людей? Найдешевші жовті видання, які коли-небудь знало людство, – ураз посунулися, аби дати місце новому почесному членові "бульварного медіа-клубу" – газеті "Експрес". Посеред густо намішаних у статті бруду, брехні і лукавих крокодилячих сліз за померлими від раку людьми – світлина, що за жодних обставин не мала би тут бути – мами Олега Тягнибока. Богдани Артемівни Тягнибок (Цегельської). Ту межу, за якою набирає сили не стільки людський, скільки інший, вищий – Божий суд – перейдено…

Тяжко уявити, що мала би пережити пані Богдана, коли їй на очі потрапив цей чорний пасквіль. Пасквіль, рознесений на всю Україну кількасоттисячним накладом. Адже вона – донька репресованого НКВД українського священика Артемія Цегельського. І дід її Ігнатій (теж репресований), і прадід Михайло – так само були шанованими священиками. Ще двоє українських мучеників за віру у її родині – отець Роман Лиско (заживо замурований у тюрмі) та отець Микола Цегельський (згинув у таборі суворого режиму) – беатифіковані Папою 27 червня 2001 року під час Святої Літургії у Львові. Вона сама з чотирирічного віку пережила сибірське заслання разом із репресованою за віру родиною. І ось тепер її, не змигнувши оком, звинувачують у... служінні дияволу! Пишуть, начебто "жертвами" якогось "моторошного бізнесу" її родини "стали тисячі безневинних людей"!

Очевидно, Богдані Артемівні з дитинства доводилося чути з уст тоталітарного агітпропу, що її батько – "ворог народу". І ось тепер небачена навіть у ті часи тотальна агіткампанія ліпить "ворога народу" із її сина Олега... Тільки тому, що він прагнув бути гідним дідівської слави. Тому що насмілився (у вільній уже, здавалося б, Україні!) увірватися у приватизовану комуно-олігархічними кланами велику політику. Тому що об'єднує й веде вперед ідейну українську силу, аби довершити діло предків.

Але розберімося по-суті у страхітливих звинуваченнях. Власне сюжет "розслідування" можна вловити уже на початку статті: "НАЙБЛИЖЧІ ДЛЯ ТЯГНИБОКА ЛЮДИ ПОМИРАЮТЬ ВІД СТРАШНОЇ ХВОРОБИ ЗА ВКРАЙ ЗАГАДКОВИХ ОБСТАВИН. Факти безперечно засвідчують зв'язок Тягнибока з одним із найвидатніших міжнародних аферистів усіх часів. Керівник "Свободи" мав прямий фінансовий зиск від шахрайських операцій. Жертвами спільного моторошного бізнесу родини Тягнибока та доктора Новицького стали тисячі безневинних людей…"

Отже, за задумом Починка, суще втілення "диявола" – це… доктор з Відня, українець за походженням і шанований чоловік Василь Новицький, який усе своє життя присвятив пошукам ліків від раку на основі відомої цілющими властивостями лікарської трави – чистотілу. Заради цієї мрії всього свого життя – порятунку людей – Василь Новицький, розуміючи, що в тодішньому Совєцькому Союзі у нього не буде можливостей робити повноцінні лабораторні дослідження, іще в 70-их роках полишає Україну, за якою опісля не перестає нудьгувати. Життя в Австрії тривалий час було складним і сповненим випробувань. Для експериментів часом бракувало елементарного – колб. Знайшов вихід – відшукував на смітниках електричні лампи, обрізав їх і приносив додому… Одного дня багаторічні досліди, які він проводив з одержимою наполегливістю, нарешті принесли результат…

Доктор Новицький знайшов "ключ" до відкриття – трава чистотіл лише в дуже короткий період свого цвітіння набуває властивостей, здатних боротися з пухлинами…

Як же ж таку людину можна було змалювати чистим втіленням "диявола" на землі? А ось як. З рідкісним цинізмом Починок силується переконати читачів, що протиракові ліки українського доктора нібито неефективні, та ще й – свідомо (!!!) запущені ним для потаємного вбивства онкохворих. На основі цього й навішано безапеляційний ярлик – "міжнародний шахрай".

А до чого тут Тягнибок, запитає невтаємничений читач. Річ у тім, що у пошуках ліків для важко хворих чорнобильських дітей, а зокрема ж із малозабезпечених родин, Олег Тягнибок просив ці ліки в українського доктора і передавав їх в українські лікарні. Безоплатно! Ото вона, за версією Починка, і є – "угода з дияволом". А до чого ж тут, запитаєте, мама Олега Тягнибока? А ось до чого, за версією Починка, коли доктор Новицький почав шукати, де в Україні можна було б реалізовувати його винахід – протираковий препарат "Україн", Олег Тягнибок, мама якого усе життя працювала фармацевткою, природно запропонував спробувати реалізовувати ліки, які показували позитивні результати, саме у цій аптеці. А хіба могло бути інакше? І от на основі самого цього факту – чергове по-кадебістськи "пошите" Починком звинувачення у… зароблянні грошей на смертях людей. А щоби було моторошніше – іще й рідних Олегові Тягнибокові людей!

Цікаво, в якого диявола позичив Починок своє перо, аби наплесті таких небилиць? Ще й поглумитися з людських родинних почуттів, людської пам'яті про тих, кого більше немає…

Правду кажучи, лідер "Свободи" Олег Тягнибок за роки у політиці звик до всякого. До чогось ставиться з гумором, на щось не звертає уваги. Зрештою, є неписана істина: що сильніший та харизматичніший лідер – то він небезпечніший, то масштабніший проти нього удар. Але для чого у немилосердній війні за владу спекулювати святим – долями рідних людей?

Хто ж такий насправді доктор Новицький

Багато років тому ще зовсім юний політик Олег Тягнибок разом із побратимами приїздить на християнський зліт до Відня. Куди йдуть українці-націоналісті, коли навідуються в далеке місто? Звісно ж, до української церкви. В оцій церкві у Відні Олег Тягнибок і знайомиться з колишнім львів'янином доктором Василем Новицьким. Щасливий від цієї зустрічі, доктор Новицький, який на той час уже є справжнім світилом австрійської медицини, забирає зо 40 українців до себе додому ночувати – гарна нагода поспілкуватися, поговорити про те, що відбувається в Україні. Попри немалу різницю у віці, після цієї зустрічі Олег Тягнибок та доктор Новицький стають приятелями. Вчений розповідає молодому політикові про своє непросте життя, яке, треба казати, він ніколи й не приховував, і деякі моменти якого Починок, аби опісля безбожно перекрутити, легко відшукав на інтернет-сайтах видань.

Отже – українець Василь Новицький. Дійсний член Нью-Йоркської академії наук, доктор "гоноріс кауза" Відкритого міжнародного університету з комплексної медицини в Коломбо, почесний член Австрійського товариства ім. Альберта Швайцера, кавалер Мальтійського ордену, член інших поважних міжнародних інституцій. Його удостоєно багатьох нагород і почесних відзнак. Серед них – нагорода за заслуги Національної гільдії фармацевтів Америки, відзнака Австрійського Товариства санітарії, гігієни та охорони здоров'я, Велика Золота медаль Альберта Швайцера та ін. Почесний громадянин багатьох міст, штатів, регіонів різних країн світу.

Шукати ліки від раку почав у далекі 70 роки від біди – коли на рак захворів рідний брат. Спробував чистотіл – траву, якою у народній медицині, відомо, споконвіку виводять бородавки, лікують розмаїті ураження шкіри. Відомості про чудодійні властивості чистотілу містяться у папірусах Еберуса, перша згадка про диво-рослину датована ще 3 500 роком до народження Христа. До того ж тоді, у ще радянській Україні, серйозно працювали над створенням антиракових ліків на основі сировини з чистотілу професори Потопальський, Туркевич, очолювані ними науково-медичні групи, лабораторії. Ці українські медики створили протираковий препарат із чистотілу – амітозин. "Я продовжив їхню справу, але пішов дещо іншим шляхом: суть у тому, що мені вдалося, взявши до уваги їхній доробок, створити власну формулу ліків, які піддаються водорозчинюванню (це дає можливість використовувати їх для внутрівенних ін'єкцій", – розповідав опісля журналістам доктор Новицький. Врешті братові від синтезованих препаратів таки стало легше. І Василь запалився ідеєю продовжити дослідження. Усвідомлюючи, що в Союзі втілити мрію не вдасться – знаходить єдиний на той час спосіб виїхати за кордон – бере фіктивний шлюб з відомою громадянкою Австрії, яка, довідав¬шись про дослідження Новицького, погоджується йому допомогти.

Подолавши численні перепони на шляху до мети, у Відні Василь Новицький вступає до тамтешнього університету, аби мати можливість безплатно користуватися лабораторією і працювати над створенням свого протиракового препарату. "До речі, як це буває з багатьма відкриттями, мені допоміг його величність випадок: довго я бився над створенням розчинної формули і вже майже зневірився у можливості цього, коли раптом мені це вдалося! Виявилося, що прибиральниця переплутала місцями колби з реактивами, і я залив у пробірку не те, що планував. За законами логіки не повинно було вийти нічого, але, на диво, я одержав саме той результат, якого так довго прагнув. Далі все було, знову ж таки, непросто. Ліки вийшли нетоксичними, але й недостатньо ефективними, лабораторні досліди з пацюками не давали всього необхідного спектра спостережень. І ось на Великдень я зустрів у Парижі в церкві знайомого лікаря, який розповів, що працює у клініці з безнадійно хворими на рак 17-ма пацієнтами. Він погодився запропонувати цим людям чи не останній у їхньому житті шанс. Приблизно через місяць повідомив мені дуже оптимістичні відомості про стан здоров'я багатьох із них…" – це уривок з інтерв'ю, яке можна знайти в Інтернеті і яке Починок обплював з ніг до голови.

Дізнавшись, що перед ним славетний винахідник антиракового препарату, Олег Тягнибок природно просить доктора допомогти українцям. А зокрема ж хворим на рак українським дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Пан Новицький одразу погоджується безплатно надати свій препарат для лікування 100 дітей. З того часу вчений підтримує зв'язок не лише з Олегом Тягнибоком, а й зі своїми юними пацієнтами, загальний стан яких, як засвідчують лікарі, від препарату поліпшується.

Чи міг би Починок, за бажання, написати таке ж плюгавство, як про антираковий препарат "Україн", про, наприклад, традиційну хіміотерапію? Ще й не так міг би. І знайшов би дійсно тисячі родичів тих, котрі погодилися на дорожезну хіміотерапію та так і не врятували собі життя. І про це пишуть читачі в численних обговореннях в Інтернеті. "Нехай Починок зустрінеться з будь-якою українською родиною, яка розповість про ВАРТІСТЬ цієї ХІМІОТЕРАПІЇ, після якої хворий на рак – ЖИВЕ ЛИШЕ півроку або максимум – рік!!! А ВАРТІСТЬ такого лікування – від 100 тис. грн до 500 тис. гривень!!!" На жаль, єдині універсальні ліки, яких безапеляційно вимагає від доктора Новицького Починок, – перебувають хіба що у руках Господа Бога. Ніхто і ніколи з простих смертних не міг похвалитися, що навчився розпоряджатися людським життям.

Про "Україн" як альтернативні ліки від раку

Фактично своїм препаратом "Україн" Новицький подарував медицині те, що вона не завжди здатна прийняти, – альтернативу. Про це говорить київський професор-онколог В. Земсков: "Якщо в Америці вже є альтернативна онкологія, то у нас тільки офіційна. Будучи онкологом 37 років, можу сказати, що коли б у нас була альтернативна медицина, я б міг ВРЯТУВАТИ значно більше пацієнтів. Не від хорошого життя йде пошук альтернативних засобів – пацієнти почали гинути від алергічних хвороб, від ускладнень після ХІМІОТЕРАПІЇ! Препарат "Україн" входить до цієї нової хвилі, бо організм людини вже втомився від хімії. Якщо є менш токсичні препарати, то кожен лікар, який себе поважає, шукатиме шлях до них. Ще 20 років тому я скасував хіміотерапію для моїх хворих, хоча довелося чимало витримати з цього приводу "докорів". Але скасувати – це пів справи. Треба щось дати взамін. Ось зараз прийшов препарат "Україн". Про застосування чистотілу для лікування відомо вже 2000 років. Про використання його для лікування раку – сотні років. У наш час лікарі багато разів зверталися до нього за допомогою. Проктолог Аминев завдяки чистотілу став знаменитим на весь Союз. Ми уважно вивчили його роботи. Напрямок пошуків вивів нас і на препарат Тартаковського. Вже працюємо з ним сім років…"

За даними лікаря Анатолія Потопальського, який працював над іншими "чистотіловими" ліками від раку – амітозином, завдяки амітозину в 17-18 відсотків хворих на безнадійні форми злоякісних пухлин наставало повне клінічне одужання. У 75% пацієнтів, від яких відмовилися офіційні онкологи, фіксували об'єктивне зменшення пухлин і продовження життя. "Можливо, фарміндустрії просто невигідна поява на ринку ефективного й відносно недорогого (до 150 доларів за курс) протипухлинного засобу, від якого не випадають зуби, не вилазить волосся, не ниють нирки і печінка...

До речі, на початку 2013 р. відомі журналісті, учені, громадські діячі звернулися до влади з листом, у якому, акцентуючи на зміцненні здоров'я нації, згадали про унікальні ЛІКИ ВІД РАКУ, СНІДу, ТУБЕРКУЛЬОЗУ, ГРИПУ, ВІРУСНИХ ХВОРОБ, які, наголошують, є в Україні. "Україна – чи не єдина у світі має ліки, які ефективно лікують ці хвороби. Йдеться про медичні препарати вченого, номінанта Нобелівської премії 2004 року професора Анатолія Потопальського. Проблема і ганьба в тому, що галузеве міністерство впродовж десятиліть ретельно "охороняє" хворих від цих ліків. Ми вимагаємо негайно притягти до відповідальності й суворо покарати винних чиновників. Також вимагаємо налагодити масове виробництво і застосування ліків Потопальського, створити належні умови для його науково-практичної діяльності тощо", – сказав один з авторів звернення журналіст Ярослав Береговий виданню "Голос України" у лютому цього року. Ліки Потопалського – це, наголосимо, ліки, синтезовані з тієї ж сировини, що й ліки доктора Новицького – чистотілу. Ходять чутки, його ліки тишком-нишком ефективно застосовували для лікування "вождів" іще у Совєцькому Союзі. Застосовують їх, не афішуючи, для лікування важливих персон і … До речі, натхненням для українського доктора Новицького завше були подяки його численних пацієнтів, яким допоміг "Україн".

У статті "Експресу" – купа відвертої брехні. По-перше, Олег Тягнибок ніколи не рекламував "Україн". Він просто передавав його хворим у лікарні – Харкова, Львова. За участь у таких гуманітарних проектах Олег Тягнибок був нагороджений орденом французького уряду "За гуманітарну діяльність". По-друге, не було ніякого "бізнесу на смертях". Мама Олега Тягнибока, Богдана Артемівна, оповідає, що насправді жодної рекламної кампанії для "Україну" ніхто не проводив. Не проводили й необхідних для реалізації препарату медичних конференцій, тому на практиці лікарі не виписували своїм пацієнтам "Україн" і навіть не рекомендували його. Отож за всі кілька років реалізації на ділі вдалося продати жалюгідно малу кількість ампул. На кожній ампулі аптека (а не мама Олега Тягнибока і, тим більше, не сам Тягнибок!) "заробляла" аж... кілька центів. Бо ці ліки з натуральної сировини і так недешеві, тож фармацевтичного "бізнесу" на протираковому препараті, власне, жодного й не було… Натомість власник "Експресу" і автор того брехливого пасквілю через свої газетно-сигаретні кіоски щороку заробляє на нікотиновій отруті в мільйони (!) разів більше. Ось де дійсно "моторошний бізнес"!

Політик Андрій Іллєнко, дізнав¬шись, що Починок звинуватив Олега Тягнибока навіть у смерті його батька – одного з ідеологів "Свободи" Юрія Герасимовича Іллєнка – вражений таким цинізмом, написав у соціальній мережі: "У всього є межа. Коли хтось метою свого життя робить брехливе очорнювання інших людей, у певний момент ця брехня починає працювати проти нього самого.

газета "Експрес" видала чергову порцію наклепів проти свободівців. І тепер це вже не просто брехня. Це свинство. Це рівень навіть не бульварної газети. Ось така цитата: "Газета "Експрес" встановила прямий зв'язок між бізнесом родини Тягнибока і смертю режисера Іллєнка". Я навіть не хочу коментувати такий бридкий наклеп. Скажу лише одне – лише завдяки допомозі "Свободи" і особисто Олега Тягнибока мій Батько після жахливого діагнозу прожив півроку повноцінного життя. Тому хай цей бруд буде на совісті тих, хто у своїй ненависті готовий опускатися до найниціших вчинків".

Дослідження. Доктор Новицький співпрацював з інститутами у США, Швейцарії, Італії, Швеції, Великобританії...

Вчені визнають, що на нинішній день немає універсальних ліків від раку – себто таких, які діяли б у всіх випадках та безвідмовно. Цифри говорять самі за себе – виліковують не усіх. Щороку в Україні в онкодиспансерах у пацієнтів виявляють понад 160 000 нових випадків злоякісних утворень. Майже 90 000 із цих хворих, на жаль, помирають. Із цією страшною недугою у всьому світі борються насамперед шляхом оперативного втручання, застосовують також променеву терапію, хімічні препарати. Проблема в тім, що вони виснажують імунну систему пацієнтів і негативно впливають на здорові клітини.

Особливість же "Україну" в тому, що він атакує виключно хворі клітини, а здорові навпаки – зміцнює. Дієвість і безпечність цього препарату підтверджують дослідження, проведені понад 280 знаменитими науковцями з 24 країн у 60 університетах і науково-дослідних центрах. Зокрема доктор Новицький співпрацював із інститутами у США, Швейцарії, Італії, Швеції, Великобританії, Національним медичним університетом у Києві (у дослідженні брали участь 48 пацієнтів), у Донецькому онкологічному центрі (48 пацієнтів). Понад 40 публікацій документально засвідчують лікування більш як 750 пацієнтів, 332 з яких давали "Україн" під час проведення клінічних контрольованих досліджень. І всі дослідники підтверджують, що препарат ефективний та безпечний.

Лише кілька конкретних прикладів. У лікарні Університету міста Ульма (Німеччина) проводилося суворо контрольоване масштабне дослідження на 90 пацієнтах з неоперабельним раком підшлункової залози на пізніх стадіях. Лікарі розділили онкохворих на три групи. Перша отримувала традиційну хіміотерапію, друга – тільки "Україн", а третя вживала хіміотерапевтичні препарати, після чого пацієнтів також лікували "Україном". Шість місяців потому в першій групі після лікування хіміотерапією вижили 26% пацієнтів. У другій групі живими залишились 65% хворих. У третій – 74% хворих.

У клініці "Villa Medika" в німецькому Еденкобені з вересня 1997 року по січень 2003 року "Україном" загалом лікували 363 пацієнти з 47 різними видами раку. Це були виключно ті люди, яким жодні інші види лікування не допомогли і яких визнали невиліковними. Після лікування препаратом із чистотілу було встановлено зникнення пухлини зокрема у 66,6% пацієнтів із пухлиною головного мозку, також у 60% з нейробластомою (пухлинне захворювання у дитячому віці) та у 31% пацієнтів з раком молочної залози. За одним зі звітів онкологічного центру "Об'єднання медичних фахівців" (Штат Джорджія, США) щороку на рак підшлункової залози хворіє 34 000 людей. Виживають із них лише три відсотки. Через сильні побічні ефекти, спричинені хіміотерапією, було розпочато лікування "Україном". Результат: більшість із цих пацієнтів, яких уже відправили з лікарні додому помирати, після лікування "Україном" прожили понад три роки.

Варті уваги висновки лікарів, які працювали з "Україном" та які написали про це свої звіти. Лікар із Португалії професор Серж Юрасунас, член американського товариства інтерактивної онкології, розповідає про 20-річне використання "Україну" у лікарнях. "Виходячи зі свого великого досвіду лікування онкохворих (у тому числі на пізніх стадіях), я заявляю, що "Україн" виявився одним з найефективніших протиракових препаратів. Ми використовували його, лікуючи рак печінки і підшлункової залози з метастазами, і досягли значних успіхів…" Алексеюс Муконас з Інституту онкології Вільнюського університету (Литва) вирішив і надалі досліджувати "Україн" після того, як цим препаратом вилікувалася його матір від раку лімфатичних вузлів. Доктор Томас Кроїсс (лікар загальної практики у Відні) повідомляє, що вже протягом 16 років лікує онкохворих "Україном". Лікар стверджує, що загальний стан і якість життя пацієнтів після застосування "Україну" часто поліпшуються. "На практиці я отримав підтвердження того, що "Україн" здатен лікувати злоякісні пухлини, які ще не сильно розрослися, запобігати їхній подальшій появі. Крім того, я переконався, що в лікуванні – за умови правильного дозування – у 99 випадків не виникає жодних побічних ефектів". Доктор Петер Кадан (лікар загальної практики у Відні) розповідає: "Вже багато років я лікую дуже багатьох хворих на рак пацієнтів "Україном". Застосовуючи правильну дозу протягом досить тривалого часу (кілька місяців, а іноді навіть понад рік), в багатьох випадках (більше ніж 50 відсотків) вдалося досягти значних успіхів. Пухлини переставали рості або навіть регресували". Університетський професор Павел Месіар із Братислави (Словаччина) заявляє: "Я вважаю, що аналогічних успіхів, досягнутих за допомогою "Україну", жодними іншими традиційними хіміо¬терапевтичними засобами досягти неможливо". До слова, є інформація, що у клініках і приватних лікарнях значно більше лікарів використовує "Україн", аніж признається...

Заявку на реєстрацію препарату доктор Новицький подав до Міністерства охорони здоров'я Австрії ще 1976 року. Однак його тут не зареєстровано досі. Тим часом цей препарат почали успішно використовувати в інших країнах, де він був зареєстрований. Відома австрійська журналістка, доктор Елеонора Тун-Гогенштайн у своїй книзі цитує слова одного з високопоставлених чиновників: "В Австрії "Україн" ніколи не буде допущений". Знавці фармацевтичної галузі пояснюють, що Новицький і його чистотіл не вписуються в систему, двигунами якої є світові виробники фармацевтичних препаратів, оскільки виробництво, політика й апарат чиновників тісно пов'язані між собою. Втім, за останньою інформацією, над так званим фармацевтичним лобі в Австрії уже згущуються хмари, оскільки є кілька журналістів та письменників, які ставлять під сумнів доцільність заборони використання деяких препаратів.

Натомість один із протиракових препаратів протягом дуже короткого часу отримав тут дозвіл на реалізацію, хоча було подано лише... 17 історій хвороб – без підтверджень проведених досліджень.

В Україні ж "Україн" був зареєстрований іще 1998 р., після чого його двічі перереєстровували. І лише у листопаді 2011 р. його реєстрацію тимчасово призупинили за зверненням всього двох (!!!) громадян Австрії.

А позаторік у вересні 60 правоохоронців дійсно увірвалися до будинку доктора та конфіскували понад 200 000 ампул "Україну", а його самого запроторили на півтора місяці до в'язниці. Попри те, що вченого випустили, а ампули мали би повернути – цього не зроблено й понині. Тим часом 77-річний Василь Новицький, який у дитинстві пройшов через концтабір, не падає духом і бореться далі. І таки є перші результати. 20 вересня 2013 року Центральна прокуратура Відня з питань переслідування за вчинення економічних злочинів надіслала адвокатові доктора Новицького повідомлення про часткове закриття попереднього судового розгляду справи, який стосується підозри щодо продажу ампул "Україну". Закриття відбулося, оскільки "відсутня будь-яка фактична причина для подальшого переслідування", сказано у повідом¬ленні. Нагадаємо, Починок нашкріб свій брехливий пасквіль, де твердив, що Новицький начебто під арештом, уже місяць по тому, як справа була закрита. І тоді, коли доктор вже добрий рік був на свободі!

І як після таких брудних маніпуляцій можна вірити усім тим "розслідуванням" газети, слово якої начебто "має вагу"? Схоже, деякі "журналісті" керуються правилом: дайте замовлення, потрібні факти підтасуємо! Утім, про які журналістські стандарти може йтися, коли тут на будь-яку людську мораль ладні начхати?

Ба більше! Коли верстався номер, стало відомо, що 2 квітня цього року постановою Окружного адмiнiстративного суду міста Києва задоволено позов фірми "Новицький фарма" стосовно скасування наказу МОЗ України від 14 листопада. 2011 року про тимчасове припинення чинності реєстраційного посвідчення на препарат "Україн" в Україні. Річ у тім, що вчений Новицький подав до суду про захист честі, гідності та ділової репутації. Два з половиною роки, 7 судових процесів. І врешті остаточне рішення. Публічно розповсюджену інформацію О.Шевчуком, О.Ковальчук (засновниками нікому невідомої громадської організації "25 година", яка й домоглася призупинення реєстраційного посвідчення) – визнати недостовірною та такою, що ганбить честь, гідність та ділову репутацію доктора хімії Василя Новицького. Таким чином, винні особи (серед них – Шевчук, Ковальчук) за їхню фальшиву, наклепницьку та протиправну дію повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Леонтій МАРТИНЮК. Галина ЧОРНА.

Коли верстався номер...

Нові фантазії від власника "Експресу". Програвши суд, Починок силується врятувати "честь мундира"…

Збагнувши, що щось пішло не за планом і суд з тріском програно, власник "Експресу" Починок, аби бодай якось врятувати честь свого замазаного медійного мундира, цілковито в своєму стилі звивається як вуж на пательні. Мовляв, судилися з котримось не тим засновником "Експресу", бо мовляв є іще й інший "засновник". А той, що мав би бути на суді, – нібито був не в курсі. Насправді, коли подавали позов про захист честі, гідності та ділової репутації, вказували відповідачем "Експрес мультимедіа групп", оскільки, згідно з даними державного реєстру друкованих ЗМІ, засновником газети "Експрес" є саме це ТзОВ, а згідно з приписами статті 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації", саме засновники друкованого засобу масової інформації відповідають за порушення законодавства про друковані ЗМІ. У статті 3 вказаного Закону зазначено, що забороняється використання друкованих ЗМІ для завдання шкоди честі і гідності особи.

Також варто зауважити, що в іншому друкованому ЗМІ (газета "Високий Замок") було завчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи за позовом Тягнибока О.Я. до ТзОВ "Експрес мультимедіа групп" про захист честі, гідності та ділової репутації, оскільки відповідач жодного разу не з'явився у судове засідання.

Твердження Починка виглядають смішними іще й тому. що газета "Експрес" та ТзОВ "Експрес мультимедіа групп" – розташовані… за однією адресою.

Також маємо надію, що ця виграна у газети "Експрес" справа – це лишень початок. Адже у судах нині перебувають й інші позови лідера "Свободи" Олега Тягнибока про захист честі, гідності та ділової репутації. Зокрема до редакції газети "Деловая Столица" – через поширену в одному з випусків недостовірну інформацію; до ТОВ "Новий канал" та ПрАТ "Телерадіо¬компанія Люкс" (канал "24") – через недостовірну інформацію, поширену у телеефірі і на інтернет-сторінках (неправдиве повідомлення про те, що Олег Тягнибок нібито проштовхував певну особу на посаду начальника управління ДАІ у Львівській області). Також лідер "Свободи" вимагає визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію від телерадіокомпанії "Студія "1+1" (телевізійний спецпроект "Гроші") про нібито існування маєтку Олега Тягнибоа у лісовому заказнику. Звернулася до суду з вимогою спростувати численні неправдиві інформації, які були надруковані в газеті "Експрес", також народний депутат України, голова Львівської ОДА свободівка Ірина СЕХ. Одну справу уже розглядають у суді. Дві – щойно зареєстровані. Почали захищати себе у судах від брехні й інші свободівці.

З жовтня минулого року Франківський районний суд міста Львова слухав справу за позовом свободівця, народного депутата України Ігоря КРИВЕЦЬКОГО до газети "Експрес" про спростування наклепницької інформації, розміщеної у статті "Гроші Тягнибока 3. Хазяїн партії "Свобода"".

І тут виявився вельми "цікавий" і підступний спосіб, яким "Експрес" намагається уникнути відповідальності. Це фактично – втеча шляхом ліквідації юридичних осіб, які мали б прийти до суду з високо піднятою головою, упевнено сказати: "Так, ми написали – ми відповідаємо: ось докази, ось матеріли справ, ось свідчення очевидців…" Натомість нічого цього нема, а є – нице переховування. Від початку розгляду справи від "Ескпресу" на суд жодного разу не з'являється жодний представник. А торік у грудні, у розпал подій на Майдані, коли "Свобода" бореться з режимом Януковича, хитрий "Експрес" тихенько ліквідовує юридичну особу, яка мала б відповідати за написане за законом, і створює "нову, чистеньку, біленьку". Щоправда, за старою адресою.

З юридичного боку, це лукавий і підступний спосіб ведення медійного бізнесу. Фактично що робить "Експрес", аби не відповідати за брехню. Створює фірму-одноденку. Поширює від її імені наклеп, а потім цю фірму закриває, аби не відповідати за законом. Створює натомість нову фірму-одноденку. Знову від її імені ширить брехню, знову закриває і так по колу. Доказ цього: всі юридичні особи, які стали відомі тільки протягом цієї справи та якось пов'язані з "Експресом", розташовані за двома адресами: чи то м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а, чи то с. Рясна-Руська, вул. Свободи, 5.

Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Рівненській області ...

КОМЕНТАРІ