Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури України.
«Сукупність археологічних знахідок дозволяє віднести спорудження прибудови до середини – другої половини ХІ ст. Після монгольської навали 1240 р. храм прийшов у запустіння і згодом був зруйнований. У XVI–XVII ст. його територію займало кладовище Софійського монастиря, а у XVIII–XIX ст. – розміщувався Митрополичий сад та різні господарські споруди», – повідомили у відомстві.
Науковці вважають, що прибудова до храму являла собою дво- або трикамерну споруду, яка, можливо, слугувала для відправи поминальних богослужінь. Фундаменти прибудови було виконано з каменю та цегли (плінфи), покладених на цем’янковому розчині. Зовнішні та внутрішні поверхні стін прибудови, ймовірно, були потиньковані; на фрагментах тиньку фіксуються залишки стародавніх написів-графіті.
Відкриття цих фундаментів, за твердженнями науковців Національного заповідника «Софія Київська», має важливе наукове значення, адже надає нову інформацію стосовно давньоруської архітектури і техніки виконання тогочасних будівельних робіт.
У перспективі планується музеєфікація цієї пам’ятки.
Зазначимо, залишки храму розкопав археолог Дмитро Мілєєвий на цьому місці 1909 року. Більшість дослідників ототожнює споруду з Ірининською церквою, заснованою Ярославом Мудрим.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Львівській області ...
Наступна новина: З 1 вересня у Луцьку ...