Дві мами

Дві мами

20.08.14 23:48 0 660
Марійка сидить на високому блискучому стільці і чеберяє ногами у рожевих сандалях. Вона зірка вечора – їй нарешті дозволила вдягнути пухнасте «балеринське» плаття, куплене ще минулого тижня. їй чотири роки: в одній руці тістечко з вишенькою, в другій – новенький планшет з мультиками. Довкола дітвора робить рейвах у невеличкій квартирі, де Марійка живе разом з мамою Любою та Катею. Теж мамою... Одне слово, Марійка заплуталася, хто мама, а хто ні. Бо діти в садочку кажуть, що мама може бути лише одна.

Любі сорок. Колись вона була заміжня. Ще на першому курсі вискочила за Пашку, сина маминої найближчої подруги. Така була «мамська» мрія: бавити онука, а Люба сприймала чоловіка як товариша. І ліжкові утіхи вона відбувала як обов’язок. Ставилася як до інших подружніх справ: походу на базар у неділю вранці, чи садово-городньої поїздки до бабусі у село. Так було, доки на університетській зустрічі одногрупниця Мілана, яскрава, гучна, дивна, не впилася Любі в губи пристрасним поцілунком. Вона була шокована, не знала, куди очі подіти. Усі сміялися, пили вино, гриміла музика. Люба зірвалася і втекла додому. А там не могла викинути той поцілунок з голови... А вже наступного дня вона у опинилася у Міланиній квартирі. Вона гладила її волосся і називала своєю маленькою дурненькою дівчинкою. Відтоді вони стали коханками. Лишалося кудись подіти Любиного чоловіка. А після серії гучних скандалів на порожньому місці, що вона влаштувала Павлові, він пішов, обізвавши її колодою.

З Міланою кожен день був святом. У Люби розпочалося нове життя. Вона нарешті почувалася щасливою жінкою. Дарма, що не з чоловіком. Але якби про те дізналася Любина мама, в неї стався б інфаркт. Тому дівчата усе ретельно приховували. Принаймні Люба. Бо про Міланину нетрадиційну орієнтацію давно знала вся компанія. А та й не ховалася. В неї вже було чотири подружки. Люба була п’ятою... А шосту вона якось «зустріла» у Міланиному ліжку. От тобі й зайшла без попередження. Скандалу не було. Мілана просто сказала, що не може віддати себе одній людині, і зникла з Любиного життя.

Вона була приголомшена. Це чоловіки – козли, ні? А дві жінки мали б розуміти одна одну з півслова. Світ для Люби вкотре перевернувся. Вона обрізала довгі коси і кілька місяців не виходила на люди. З роботи – в порожню однокімнатку, і так щодня.

З Катею Люба познайомилася випадково у тролейбусі. Сорок кілограмів, стрижка їжачком, картата сорочка – одразу видно, що своя. А після кількох тижнів побачень Катя з невеликим наплічником, в який вмістилися всі її речі, переїхала до Любиної квартирки. Мамі представили Катю як студентку, яку вигнали з гуртожитку. Вона й справді скидалася на студентку – аж на 10 років молодша. Лише за рік Люба набралася рішучості й зізналася, що Катя її друга половина. Мама на диво нормально сприйняла такі новини. Виявилося, що давно підозрювала, що донька інакша. Навіть картала себе, за те, що звела з Павлом. Думала, що саме через нього Любина життєва стежка звернула. Тільки жаліла дуже, що онуків в неї не буде.

Люба й сама побивалася, що не матиме дітей. Усі її одногрупниці, однокласниці давно вирішували з дітьми математичні задачки, а дехто навіть уже дійшов до квадратних рівнянь. Вона теж могла б, але...

Тридцятип’ятиліття Люби святкували великою гучною компанією. Коли вже набажали всього на світі, дійшло до дітей. Настрій в Люби і Каті відразу зіпсувався. Тоді один з їхніх давніх друзів, підпивши пивця, запропонував «допомогти» дівчатам. Усе перевели на жарт, але ця думка глибоко засіла в Любиній голові. Катя теж перейнялася ідеєю. За кілька днів вони викликали товариша на серйозну розмову. Той спочатку навіть не згадав той жарт. Дівчата вмовляли його кілька місяців. Перемогли гроші – чоловікові їх катастрофічно бракувало. Вирішили, що народжуватиме Катя.

Марійка народилася якраз на 8 Березня – подарунок обом. Біологічний батько навіть охрестив дитину, а потім зник із їхнього життя, подався на заробітки в іншу країну. Любина мама розповідала усім, що донька перед весіллям розсварилася з нареченим і пішла від нього. Тому в Марійки немає тата. Усі вірили, адже ситуація типова.

Люба та Катя удвох не спали ночами, коли в Марійки різалися зуби, удвох купали її та вивчали її «гастрономічні вподобання». Перше Марійчине слово? Звісно – мама. Адже у неї їх було аж дві. Це дівоче тріо, певно, було найщасливішим на планеті. Аж поки із заробітків не повернувся біологічний батько дівчинки.

Тоді їй було три рочки. Але не було в Марійчиному лексиконі слова «тато». Чужий чоловік закидав її подарунками. Навіть за цю сукню-зефірку заплатив, яку разом із мамою Катею побачила у крамниці. Коли цілуватися ліз, дівча тікало. Цей тато коловся, як їжак, пахнув різко одеколоном та пивом. До того її цілували тільки мами, ще бабуся, ніжні, пахучі. Мама Люба дивилася на нього злякано, мама Катя – зацікавлено. Марійка зовсім заплуталася. Який ще тато...

Про те, що Катя йде до батька Марійки, і, звісно, забирає доньку, Люба дізналася із телефонного повідомлення. Катя вирішила, що дитина має рости у повній нормальній сім’ї. Жодних прав на неї у Люби нема – народжувала дівчинку Катя. А Люба... Так, просто тьотя, не мама.

Марія ГОЛОДНА

Джерело: Сім’я і Дім
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Тернопіль: сергій Надал ...
Наступна новина: Астрофізики знайшли і ...

КОМЕНТАРІ