«Заворожений світ» – перша в Україні книга Михайла Ломацького, яку видано в повному обсязі. Головний редактор журналу «Гражда», видавець і літератор Олександр Масляник веде постійний пошук творів про Закарпатську Гуцульщину. Цього разу шукав твори Володимира Гнатюка, а знайшов «Заворожений світ. По той бік Чорногори» Михайла Ломацького.
Презентації книги-дилогії Михайла Ломацького «Заворожений світ» відбудуться на книжковому форумі видавців у Львові, а також у Рахові та Верховині.
Михайло Ломацький – український етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч і педагог. Народився 22 листопада 1886 року в с. Суходіл (нині – Гусятинського району) Тернопільської області. Початкову освіту здобув у рідному селі. Навчався в учительських семінаріях у Тернополі та Заліщиках. Посаду вчителя отримав на Покутті у Снятинському повіті, оскільки на рідному Поділлі, де панували чужинці, остерігалися бунтівного педагога. Його там знали як революціонера і навіть дали прізвисько «Гайдамака».
Михайло Ломацький поселився на Гуцульщині, зокрема, в гірському селі Голови під Чорногорою (тодішній Косівський повіт, нині – Верховинський район на Івано-Франківщині), 1913 року. Відтоді закохався в чарівну природу й добрих людей і став збирати та записувати легенди, притчі, старовіччину. Видав дві частини у 1965-66 роках у Мюнхені-Нью-Йорку-Торонто, тобто майже 50 років тому.
Допомагав Гнатові Хоткевичу і Михайлові Коцюбинському збирати матеріали для їх повістей на гуцульську тематику. Незабутні враження від Гуцульщини М. Ломацький згодом описав у своєму знаменитому «Опришківському гнізді». Працював у Головах 10 років й змушений був покинути зелені Бескиди, оскільки польський косівський староста написав до Львова до шкільної кураторії: «Поки Ломацький є у моєму повіті, доти не зможу відповідати за спокій на Гуцульщині».
За 30 років педагогічної роботи працював у 17 селах. Польський уряд за патріотичну проукраїнську позицію тричі заарештовував бунтівного Михайла Ломацького, зокрема, 1920 року він сидів у коломийській в’язниці разом з гуцульськими повстанцями. З 1923 року знову вчителював. У 1939 році окупаційна радянська влада ув’язнила М. Ломацького у львівській тюрмі, звісно, за його українськість.
Наприкінці Другої світової війни емігрував до Австрії (Відень), перебував у таборах для інтернованих, де вів активну пропагандистську роботу, виголосивши, зокрема, близько 1 700 доповідей, понад 165 з них видав. Вишколював молодь, доклав багато зусиль для організації Спілки української молоді. Під кінець війни виїхав до Західної Німеччини, прожив тут до 1968 року.
М. Ломацький був активним членом товариства «Гуцульщина», чимало сил і часу віддав дослідженню та художньо-документальному відтворенню минувшини гуцульського краю в книгах «На чисті води» (Мюнхен, 1955), «Верховино, світку ти наш» (Мюнхен, 1966), «Нариси з Гуцульщини» (Лондон, 1956), «В країні чарів і краси» (Париж, 1959), «Українське вчительство на Гуцульщині» (Мюнхен, 1959), «Гомін гуцульської давнини» (Мюнхен, 1961), «У горах Карпатах» (Мюнхен, 1962), «Бескидом зеленим в три ряди садженим» (Мюнхен, 1962), «Опришківське гніздо» (Мюнхен, 1964), «Заворожений світ» (Мюнхен; Нью-Йорк, 1965), «По той бік Чорногори» (Мюнхен, 1966), «З гір Карпат» (1967) та ін. Він залишив два великі рукописи «Гуцульських оповідань» та «Альбому української ноші». 13 книг з 20-их присвятив Гуцульщині.
Помер М. Ломацький 24 жовтня 1968 року в будинку для перестарілих у горах Шварцвальду (Німеччина), похований на українському цвинтарі Мюнхена. var __nc_widgets = __nc_widgets || []; var __nc_j = __nc_j || null; __nc_widgets.push(['7DEF-84AE-EDF6-50C8-1XHvdy', 'zik.ua', 'recommendation', 1, 1, 0, 'ua']); (function() { var __nc = document.createElement('script'); __nc.type = 'text/javascript'; __nc.async = true; __nc.id = 'Nextclick_Manager'; __nc.src = 'http://nextclick.com.ua/widget/widget.recommendation.1.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(__nc, s); })();
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Провал в усіх напрямках
Наступна новина: Рівненщина: жителі з ...
Чому вуличні стовпчики та ліхтарні стовпи потрібно обирати надзвичайно уважно?
Критерії вибору автоматичних вимикачів Промфактор
Преимущества вентиляции в частном доме
Wellness value and effect of massage procedures