ЩОБ ПОЗБУТИСЯ СВОЇХ СТРАХІВ, ЗНІМАВ ПРО НИХ ФІЛЬМИ

ЩОБ ПОЗБУТИСЯ СВОЇХ СТРАХІВ, ЗНІМАВ ПРО НИХ ФІЛЬМИ

30.08.14 09:22 0 276
Cер Альфред Хічкок – режисер, який як ніхто інший умів влаштувати передчуття чогось жахливого

Його називають королем жахів і батьком сучасного трилеру. Під час показів його фільмів жінки тікали з кінотеатрів, а деякі навіть непритомніли. Його знаменита сцена вбивства в душі з фільму «Психо» досі вважається найстрашнішою сценою в кіно. Сам він хоч і не був «монстром», але характер мав нестерпний. Усі, кому доводилося працювати з режисером, казали, що він ніколи не втрачав можливості познущатися з підлеглих.

З єзуїтського коледжу на кіностудію

Альфред Хічкок народився 13 серпня 1899 року в передмісті Лондона. Його батьки були ревними католиками, тому відправили вчитися сина в єзуїтський коледж. Як стверджують біографи Хічкока, якраз навчання в єзуїтському коледжі, де панували жорстка дисципліна і страх, сформувався світогляд майбутнього режисера.

У дитинстві Альфреда сталася ще одна подія, яка вплинула на його творчість. За якийсь невеликий проступок батько вирішив покарати сина і викликав поліцейських. Ті відвезли його до відділка й замкнули в камері на десять хвилин. Після цього випадку Хічкок увесь час мав страх перед законом та поліцією. Це позначилося й на картинах режисера, багато з яких тримаються на панічному страху перед несправедливим обвинуваченням.

Після закінчення коледжу 1914 року Альфред вступив до Інженерної школи, де вивчав механіку, навігацію та акустику. В цей же час він почав ходити на лекції з мистецтвознавства.

Після завершення навчання Хічкок влаштувався в рекламний відділ фірми, яка випускала електрокабелі. Якось директор попросив його намалювати плакати з техніки безпеки. Яким же було здивування шефа, коли він побачив, що в кожному малюнку електропровід ставав знаряддям убивства. Директор оцінив фантазію товстуна і порадив йому влаштуватися на кіностудію. Так Альфред потрапив у світ кіноіндустрії.

Спочатку Хічкок був електриком на кіностудії, а потім йому довірили малювати титри до фільмів. Незабаром він почав писати сценарії, а потім став асистувати режисерам.

Перший фільм Хічкока «Сад насолод» вийшов 1925 року, але привернув увагу до себе режисер картиною «Гірський орел» (1926), яку було знято в класичному детективному жанрі.

Уже в перших звукових фільмах режисера відчувався стиль і творчий почерк. Картини «Шантаж», «Вбивство» стали попередниками цілого жанру – «трилер» (з англ. тривога, хвилювання). У них Хічкок уперше використав свій фірмовий прийом, який пізніше назвали «саспенсом» – поступове нагнітання напруги, в результаті чого у глядача виникає відчуття тривоги й страху.

Голлівуд: злети та падіння

Після визнання у США відомий продюсер Девід Селзнік запропонував Альфреду Хічкоку попрацювати в Голлівуді. Після тривалих вагань режисер прийняв пропозицію.

Перша голлівудська робота Хічкока «Ребекка» (1940) зібрала чималу касу і отримала «Оскар» як «Найкращий фільм». Це дозволило режисерові позбутися залежності від продюсерів і хоч іноді знімати те, що він хотів. Альфред випускав приблизно по одному фільму на рік, ставши творцем 55 кінокартин. Більшість серед них нехитрі детективи, але є і стрічки, які стали класикою світового кіно.

У 1950 році вийшов невдалий фільм «Страх сцени». Критики вирішили, що Хічкок вичерпав себе. Однак саме 1950-1960-ті роки стали піком творчості режисера. У 1954 році він зняв картину «Вікно у двір», а 1958-го – «Запаморочення». Ці стрічки стали одними з найбільш індивідуальних його робіт. Наступного року вийшов трилер «На північ через північний захід». Фільм, що став еталоном хічкоківського стилю, зробив величезний вплив на серіал про Джеймса Бонда і в цілому на шпигунські фільми. Сцени з картини неодноразово обігрували в інших фільмах, наприклад в «Аризонській мрії» Кустуриці.

Безумовно, однією з найголовніших кінокартин Хічкока є «Психо» (1960). Фільм починається з історії секретарки, яка викрадає на роботі велику суму грошей і їде з міста. Дівчина зупиняється на ніч у мотелі, де її вбиває юнак, який там працює. Так історія про життя молодої секретарки перетворюється на розповідь про маніяка, який страждає на роздвоєння особистості. Незвичайна операторська робота, вміле використання прийому «саспенс» і, звісно, сцена вбивства в душі зробили картину культовою, а Хічкока Королем жахів.

Король жахів

Через три роки Альфред Хічкок підтвердив своє прізвисько, знявши фільм «Птахи» (1963) про напад пернатих на американське селище. Тут уособленням зла була вже не людина, як у фільмі «Психо», а птахи – могутня сила природи, яка через незрозумілі причини почала виявляти агресію. Картина була номінована на «Оскар» у номінації «Візуальні ефекти» та увійшла до десятки лідерів кінопрокату в Канаді та США. Цей фільм став останньою значущою роботою режисера. Після «Птахів» Хічкок зняв ще кілька трилерів, які не мали великого успіху. Остання його робота – фільм «Сімейна змова» 1976 року. Кажуть, що в один момент Хічкок просто розпустив персонал, зачинив офіс і пішов додому.

Режисер любив з’являтися у фільмах в епізодичних ролях: в образі роззяви, випадкового перехожого або людини на автобусній зупинці. Так само відома його пристрасть до холодних блондинок, без яких не обійшлася жодна із стрічок. У реальному житті Хічкок був вірним одній жінці – дружині Альмі Ревіль, з якою познайомився на кіностудії ще на початку кар’єри. Вона була єдиним другом примхливого Альфреда і стала його надійною опорою на все життя. Коли померла дружина, Хічкок зіткнувся з купою життєвих труднощів, які його неабияк лякали. Він почав здавати. Кажуть, в останні роки життя багато пив. Великий режисер помер 1980 року. Його тіло кремували, а прах розвіяли над Тихим океаном.

Ярослав РОМАНІВ

Джерело: Сім’я і Дім
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Британський прем'єр ...
Наступна новина: У Рівненській області ...

КОМЕНТАРІ