Переважна більшість донеччан хотіли й хочуть жити в Україні, – письменник із Донецька

Переважна більшість донеччан хотіли й хочуть жити в Україні, – письменник із Донецька

12.09.14 11:33 0 657
Переважна більшість мешканців Донецька ніколи і не думали відділятися від України, вони хотіли і хочуть жити тут.

На цьому 11 вересня наголосив український поет та прозаїк Володимир Рафеєнко з Донецька під час читання-тандему у рамках проекту Форуму видавців у Львові «Східний фронт».

Він відзначив, що є корінна відмінність Донецька від Харкова, Донецька від Києва чи Донецька від Львова.

«Львів, скажімо, ріс та розвивався як місто одночасно зі своїми ремеслами та культурою. І це правильно, так має бути із кожним містом. Як ріс Донецьк та більшість міст Донбасу? Люди, як такі, тут завжди мислились як придаток – до шахти, заводу, того чи іншого підприємства. А культури, як такої, на території, зокрема, Донецька, до того, як там почали організовувати шахтарські, металургійні селища, зовсім не було, – наголосив Володимир Рафеєнко. – Тому треба розуміти: що було спочатку – певний культурний центр, який потім проявив себе як вогнище цивілізації, або ж спочатку були гроші, шахти, певний меркантильний інтерес, а люди мислились на цій території як прагматичні додатки – ресурс, який треба було залучити, щоб отримати гроші».

З його слів, так було в кінці XIX століття, так це лишилось й донині.

«У цьому велика трагедія регіону. Фраза «Почуйте Донбас» була придумана людьми, які свідомо відділили регіон, зробили все для того, щоб його сприймали як щось окреме від України, щоб продовжувати витягувати гроші так, як вони витягувались звідти десятиліттями, – додав письменник. – В 92-93 році ці люди провели кримінальну революцію і стали Партією регіонів, потім отримали владу і представляли обличчя Донецька, не маючи на це жодного права. Адже у своїй більшості це малоосвічені люди, які не мають жодного поняття ні про культуру, ні про честь і гідність, ні просто про правду. У них були зовсім інші цілі…».

Володимир Рафеєнко підкреслив: відштовхуючись від цих людей, які завжди вважались обличчям Донецька, Україна не помічала і не бачила обличчя нормальних людей: письменників, поетів, філософів: «Не помічала лише через те, що вони проживали у цьому регіоні, розмовляли російською мовою і у великій своїй кількості були заражені «совком». А «совок» для Донецька – це спроба вхопитись за минуле, якого немає...».

На завершення письменник сказав: «З Донецька я поїхав в липні. Але хочу донести до всіх: переважна більшість людей, у всякому випадку, мешканців Донецька, ніколи й не думали відділятися від України, вони хотіли і хочуть жити тут».

Як повідомлялось, у Львові письменник, перекладач та громадський активіст Сергій Жадан разом із письменником та прозаїком із Донецька Володимиром Рафеєнком, який наразі проживає у Києві, читали поезію та прозу, говорили про східний фронт, літературу і життя на тлі війни, а також відповідали на запитання.

Зокрема, Володимир Рафеєнко прочитав уривок зі свого роману «Демон Декарта». Сергій Жадан – першу сторінку твору «Бігти не зупиняючись», що розповідає про молодого чоловіка, який вирішив іти воювати. За кого – автор не розповів, сказав, що дізнаємось про це, коли ця історія увійде до збірки українських авторів, яка має бути перекладена російською і яку ініціювала російська письменниця та сценаристка Людмила Уліцкая.

Відповідаючи на запитання, як письменники-східняки ставляться до фрази «Почуйте Донбас» і що для них означає оце «почути Донбас», Сергій Жадан, зокрема, зазначив: для нього ця фраза – фальшива та інфантильна.

«Якщо говорити чесно та відверто, то Донбас останні, принаймні, три роки і так диктував Україні, що говорити і як слухати. Маю на увазі донецьку владу, – зауважив він. – Фраза «Почуйте Донбас» завжди видавалась мені інспірованою ззовні, але дуже легко та необачно підхопленою. Бо, за великим рахунком, чим Донбас відрізнявся від Харківської чи Запорізької областей? Це твердження виникло внаслідок політтехнологічних ігрищ, які у нашій країні розігрували від 91-го року. Мовляв, є Схід, і є Захід, є російськомовне населення, і є україномовне. А ми всі дуже легко приймали такі правила гри...».

Сергій Жадан підкреслив: «Я не маю нічого проти Донбасу як такого. Але є величезна помилка в тому, що за певними політичними жестами та акціями, тим, що зараз відбувається, Донбас бачиться як щось монолітне та єдине. Я переконаний, що це не так, Донбас дуже різний, строкатий, неоднорідний і розглядати його в чорно-білому контексті неправильно та нечесно. Там дуже різні люди».

Він навів приклад Луганської області, зокрема, її північної частини, мешканці якої, з його слів, мають зовсім іншу ментальність та зовсім по-іншому ставляться до України, ніж інші жителі Донбасу. Тому й ідеї сепаратизму не знайшли там жодної підтримки.

« там цілі міста і не розбомблені будинки. Що буде далі – сказати важко, але наразі там немає загиблого цивільного населення…», – зазначив письменник.

Про це повідомив ZIK
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: 122,4 млн грн соціальної ...
Наступна новина: На Тернопільщину ...

КОМЕНТАРІ