«Наші діти не потрібні нікому, крім нас самих»

«Наші діти не потрібні нікому, крім нас самих»

13.09.14 12:07 0 736
Десятки батьків військовослужбовців-волинян, які нині перебувають у зоні АТО, 29 серпня прийшли на сесію обласної ради, аби депутати ухвалили їхнє звернення до керівництва держави. Серед матерів, яким по-особливому болить душа за те, що відбувається в Україні, – мати солдата-кулеметника Віктора Дубинки – Іванна Дубинка-Філозоф. Жінка під час виступу у сесійній залі розчулила до сліз багатьох присутніх. Пропонуємо цитати з її промови.

Діти заживо прощаються з матерями. Дзвонять і кажуть: «Мамо, мабуть, ми з тобою чуємося останній раз. Живими в полон ми не здамося». Просимо: «Діти, самогубство – це гріх. Не можна!». А хто відповість за той гріх, що наші діти там гинуть? Хто розпочав цю війну?

Я була там. Я була в зоні АТО. Я бачила все на власні очі. Наші діти не потрібні нікому, крім нас самих.

Я – мати. Але яка я матір, коли моя дитина була у відпустці, і я за власні кошти наймаю машину і везу дитину на війну? Яка я матір?

Чужих дітей зараз немає. Але ще більше важко, коли це стосується когось із близьких.

Кожна з нас стоїть у страшній черзі. Хто наступний? Кого зустрічати?

Поясніть мені: якій країні батьки та рідні забезпечують армію бронежилетами, шоломами, провізією, одягом? Смішно… та сумно.

Якщо родичі купили засоби індивідуального захисту, то це дуже добре. Наші діти ними користуються. Але не кожній родині таке по кишені. Це дуже дороге задоволення.

Прикро, що на захист Батьківщини стали одиниці. Де більшість? Де ті, хто на публіку тільки грає любов до неньки України?

На захист мають стати всі. Якщо рити окопи – всі разом. Якщо витягати вбитих і поранених з поля бою – всі разом.

Ми вимагаємо повної мобілізації. Не треба нам воєнного стану.

Яку гуманітарну допомогу можна чекати від ворога? Білі КамАЗи? Знаєте, це схоже на таку ситуацію: до матері, у якої шестеро дітей, прийшли і двох дітей вбили, а решті роздали цукерки. Це те саме.

Як можна потиснути тому руку, хто вбиває твій народ? Це просто зневага до тих, хто боронить нашу країну. Чому малазійський представник не потиснув руку Путіну, бо в нього в літаку загинуло двадцять людей? В нас гинуть тисячі, і Порошенко дозволив собі потиснути руку Путіну. Що це, насмішка?

Хто оцінив життя наших дітей у 600 тисяч гривень? Чому держава так дешево оцінила життя цвіту нації? Хто поверне матері сина? Хто поверне дітям батька, а дружині – чоловіка?

Поверніть наших дітей додому! Хоч на місяць. Хоч на трішки, щоб вони поповнили сили.

Дух наших дітей – не зламати. Наші діти вистоять це. Але якою ціною?

Анастасія ПЕРЕДРІЙ

Джерело: Сім’я і Дім
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Хмельницькому ...

КОМЕНТАРІ