Мирослав СЛАБОШПИЦЬКИЙ про «Плем’я»: «Найбільше пишаюся сценою аборту»

Мирослав СЛАБОШПИЦЬКИЙ про «Плем’я»: «Найбільше пишаюся сценою аборту»

18.09.14 09:12 0 287
Фільм Мирослава Слабошпицького «Плем'я» – безпрецедентно успішний в історії незалежної України. Він здобув близько десятка світових нагород, серед яких аж три – з цьогорічного Каннського кінофестивалю. Тепер стрічка виборола й претендентство від України 2014 року на премію «Оскар»! Зважаючи на інноваційність та експериментальність, фільм має усі шанси потрапити до трійки найкращих у світі. Але довідатися про це зможемо лише наступного року. Тим часом побачити фільм «Плем'я» можна вже, бо з 11 вересня він вийшов у прокат.

ФІЛЬМ-ШОК і ФІЛЬМ-ВИНАХІД

Перед тим як піти в кінотеатр, зважте, будь ласка, що це дуже сильний, але й страшний фільм. Він шокує. Це фільм, якого ви, напевне, досі не бачили, а під час перегляду не почували подібних надмірних емоцій.

Річ у тім, що події розгортаються у спеціалізованій школі-інтернаті для глухонімих дітей. Головний герой Сергій потрапляє у світ, де панує кримінальна організація, таке собі плем'я. Хлопець намагається зайняти своє місце в ієрархії цієї дикої насправді зграї й починає жити за її правилами: бере участь у бійках, пограбуваннях, сутенерстві (водить ночами однокласниць продавати себе далекобійникам). А врешті закохується в одну з дівчат і насмілюється порушити писані закони племені, що призводить до жахливих наслідків.

За всі півтори години ви не почуєте жодного слова. Єдина мова, яка є в стрічці, – мова жестів. Ні перекладу, ні субтитрів, ні діалогів. Лише тупіт підошов, цокання підборів, грюкання дверима, дзеленчання посуду… Усе, як чуємо у повсякденному житті, тільки люди тут безмовні, хіба зрідка видають незвичні окрики.

«Плем'я» надзвичайно відверте й натуралістичне. У ньому багато оголеного тіла, сексу, насилля. А сцена кустарного аборту, яка триває цілих вісім хвилин, доводить мало не до втрати свідомості. До з'яви нудоти й браку дихання – точно. Слабошпицький оголює й виставляє на показ ту дражливу правду, яку приховуємо, в яку іноді не хочемо вірити, або просто її не помічаємо. Чи не тому багато глядачів зауважили у фільмі метафоричність, мовляв, суспільство глухе до проблем людей із вадами… Тим часом режисер запевняє, що не вкладав жодних підтекстів, а просто знімав історію.

Після допрем'єрного показу стрічки в одному з київських кінотеатрів деякі глядачі не могли встати з місць, бо фінал приголомшує. Ноги стають ватяними й не слухаються. Інші, більш стійкіші, виходили з ошелешеними обличчями, не мовлячи й слова. Просто «Плем'я» – фільм-винахід. Ніхто за сто років існування кіно не знімав «глухонімої» історії, тим паче, в якій брали б участь суто непрофесійні актори, до того ж усі – направду глухі. Ось чому це фільм-дивовижа. А також – фільм-визнання, адже українське

Джерело: Сім’я і Дім
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Волинянка Юлія Ткач – ...

КОМЕНТАРІ