За підтримки Закарпатської "Свободи" лемки побували на рідних землях у Польщі, звідки їх депортували 1944–1946 рр.

За підтримки Закарпатської "Свободи" лемки побували на рідних землях у Польщі, звідки їх депортували 1944–1946 рр.

19.09.14 15:40 0 535
14 вересня 2014 року заступник голови з питань національної пам'яти Закарпатської обласнї організації ВО "Свобода" Ірина Гармасій з членами обласного товариства "Лемкіщина" відвідали українські села в Сяніцькому повіті Польщі. Нащадки виселених лемків Ужгорода побували на рідних землях – у селах Команчі, Репедь, Височани, Бонарівка, звідки їх насильно виселили до УССР під час першого етапу сталінських депортацій 1944-1946 років. Поїздка відбулася за підтримки Закарпатської "Свободи" з нагоди 70-х роковин від початку державного терору проти українців.

Насильницьке виселення українців з етнічних земель 1944–46 рр. відбувалося за державними угодами між УССР та Польщі з метою позбавити народної підтримки відділи УПА, які діяли на цих теренах. Усі ці села та десятки інших були дуже патріотичними. Саме села Команчі, Репедь, Височани, Бонарівка входили до складу Східно-Лемківської (Команецької) республіки під час визвольних змагань 1918-21 рр. у боротьбі за самовизначення. Лемківська Республіка, на відміну від Гуцульської, яка діяла 7 місяців на Закарпатті, проіснувала менше 3 місяців – з листопада 1918 р. по 23 січня 1919 року.

Ужгородці помолилися в рідних церквах, де їх хрестили батьки, на могилах родичів. Українські села Польщі нині малонаселені, бо в рідні місця повернулись одиниці. 1945–46 роках більшість була виселена в Тернопільську та Івано-Франківську області, решту 1947 року депортовано на понімецькі землі Польщі. Нині землі розпродано в приватний сектор під туризм, з'являються якісні дороги, інфраструктура.

Як зазначила Ірина Гармасій, місцева сільська молодь також шукає кращого життя в Европі. "Розповіді жертв виселення вражають деталями, які вони пам'ятають з часу сумних подій. Не без сліз діти згадували про батьківську долю, чиї батьки вже немічні. Коріння землі, як пуповина, тримає людину за життя. І завжди хочеться доторкнутися до рідної землі. Я спостерігала, якими натхненними поверталися люди додому від побаченого. Тому питання депортованих досі відкрите і потребує державного визнання – морального і матеріяльного", – зазначила націоналістка.

Як відомо, від тодішнього примусового переселення постраждало 700 тисяч українців.

Про це повідомили в прес-службі Закарпатської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Облдержадміністрація ...
Наступна новина: У Волинській області ...

КОМЕНТАРІ