А що бачимо ? Поля такі інвестори з року в рік засівають ріпаком, кукурудзою. Ці культури потребують великої кількості поживних речовин, тому якщо їх мати в сівозміні раніше, ніж за п'ять років, це виснажить землю. Це добре відомо орендарям, але для них головне – гроші. Безжально використають її, примножать свої капітали, а потім – скуплять за копійки у селян та ще й вигідно перепродадуть.
Тож укладаючи договори оренди, орендодавцям варто обумовити в них, щоб використання землі було в межах законодавства про експлуатацію земель сільськогосподарського призначення: дотримувалася сівозміна, не виснажувалася земля в наслідок надмірного використання добрив, які стимулюють ріст рослин, перед здачею в оренду землі та після закінчення терміну оренди була проведена експертиза ґрунту на родючість, адже як показує досвід, орендодавець бере хорошу землю, а повертає виснажену, не придатну для вирощування сільськогосподарських культур.
Чи ж виграв селянин-орендодавець від того, що земля не пустує? Непродумана практика оренди землі, за умов якої орендар може безвідповідально розпоряджатись орендованою землею, по-варварськи її експлуатуючи. Ставки ж оренди – в декілька разів нижчі від загальноприйнятих в інших країнах. Нашого селянина продовжують і надалі обдурювати. Умови, прописані у договорі, вигідні не для орендодавця, а для орендаря. Найчастіше це – термін 10-25 років без права його розірвання в односторонньому порядку.
Господар свого паю не захищений ні законом, ні договором. Заїжджий інвестор-орендар зобов'язується виплатити наприкінці року на пай, у кращому разі по 7 центнерів зерна або зерносуміші. Та й то, якщо вродить. Люди, маючи землю, стають безправними наймитами. А ситуація на селі така: одна третина селян ще якось зводить кінці з кінцями, друга – живе на межі бідності, а третя – вже за межею бідності. Люди втратили надію, що земельний пай може давати прибуток.
Проте дуже зацікавлені у легкому збагаченні окремі горе-інвестори, а також теперішні та майбутні власники українських земель, які так чи інакше причетні до владних структур. Інтерес народу тут не враховується. Волинська земельна мафія, як і інші їм подібні, ще не вгомонилася, а щоразу вишукує все нові шляхи як привласнити землю.
Поборники ринку землі, вболіваючи за приватну власність на неї, зовсім не вникають в історичну суть українського селянства – селянин без землі, як птах без крил, і ніхто не журиться подальшою долею селянина. Чим селянин займатиметься, не маючи землі? Стане наймитом у багатого фермера? Історія українського селянства подібне вже переживала. У ситуації, яка нині склалась навколо землі, державі є чим перейматись: земля повинна годувати народ і працювати на бюджет держави, а не витрачати кожного року з місцевих бюджетів не одну сотню тисяч гривень, які можна використати для освіти або медицини.
Як же потрібно зневажати свого годувальника, яким потрібно бути українським "патріотом", щоб сплачувати сміхотворну ціну – 300 грн. за 1 га оренди найкращого у світі чорнозему! Через таких орендарів земля багато років не бачить органіки. Та, схоже, це не особливо тривожить тих, хто обробляє великі масиви. У них на першому плані не збереження і примноження родючості ґрунтів, а максимальні прибутки, які намагаються "витиснути" з кожного гектара, орієнтуючись на "вигідну" культуру.
З метою відшукати "ласий" кусень для орендарів-латифундистів неабияку фантазію проявляють спеціалісті Держземагенства в районі та області, не без допомоги яких здійснювався самозахват землі, пасовища використовувались, як рілля, а орендна плата не переглядалась роками.
Земля – не тільки предмет хліборобської праці, а й основний засіб виробництва, який приносить добробут в кожну оселю і годує людей. Прийшов час усім усвідомити: селянин в Україні це не просто мешканець села і сільськогосподарський товаровиробник, це – беззастережно віддана землі людина, яка надійно її оберігає. Саме тому потрібно зберегти та захистити його соціально-правовий статус. Бо почнемо розбазарювати та продавати землю – втратимо селянина, втратимо державу.
"Завдячуючи" попередньому керівництву, як в державі так і в області, районі, більша частина населення перетворилася на безправних бідняків, а незначний прошарок зажив у небачених розкошах і народ їм у цьому допоміг, голосуючи за них на виборах. Попередня корумпована, аморальна влада ніколи не дбала про звичайних громадян, а тому не треба допустити в черговий раз до влади, нечесних на руку людей, таких які були при Януковичі, займаючи позицію – "моя хата скраю", а голосувати на виборах за тих, хто дійсно хоче кращого життя для простих трударів землі. Всі ми нарешті повинні зрозуміти, що тільки спільно ми зможемо подолати корупціонерів і жити як нормальні цивілізовані люди передових країн.
Про це повідомили в прес-службі Волинської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Тернопіллі рятувальники ...
Наступна новина: Триває конкурс на здобуття ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві