Люди зі скриньками для пожертв – звична картина . Гроші в перехожих збирають «на лікування пораненим», «на АТО», «на ліки хворим дітям» тощо. Але чи насправді кожна вкинута у ці скриньки гривня потрапляє за призначенням? «Сім'я і дім» вирішила провести експеримент.
ЛОВІННЯ «НА ЖИВЦЯ»
Журналіст газети зі скринькою з надписом «Кошти бійцям на схід» та бандерівським прапорцем вирушила у центр Луцька, на Театральний майдан. Кілька хвилин ввічливих закликів із виразом на обличчі, як у кота зі «Шрека», і скринька почала наповнюватися купюрами.
За півгодини назбиралася чимало грошей. Порахували – 150 гривень. Люди, які кидали навіть 50 гривень, не запитали у «волонтера» ні документів, ні для чого збирає гроші, ні його імені. Одна жінка, кинувши двадцятигривневу купюру, лише поцікавилася: « хоч нікого з бійців не хоронитимуть?..»
Виходить, якщо українці довірливі, то кожен може стояти із жертовною скринькою та набивати власні кишені?
ПОЖЕРТВИ ЗІБРАВ, У ПОКЕР ПРОГРАВ
Активісти волонтерських об'єднань розповідають, що кожна скринька, встановлена, скажімо, у супермаркеті, за два-три дні може зібрати півтисячі гривень. І це – без участі волонтера! Якщо зі скринькою стоїть людина, таку суму можна назбирати за кілька годин.
«Сім'я і дім» поспілкувалася з активістом одного з благодійних об'єднань. Хлопець зі скринькою збирав гроші серед перехожих. Організація, де цілих два дні Максим був волонтером, досі працює у Луцьку – її активістів у синіх накидках і зі скриньками можна побачити на вулицях міста. Хоч Максим стверджує, що мав справу з шахраями.
Волонтерами цієї організації були хлопці та дівчата від 13 до 17 років. «Я не раз бачив, як вони пінцетами витягували гроші зі скриньок та використовували їх на власні потреби, – розповів колишній волонтер. – Жертовні скарбнички були надщерблені, перемотані скотчем. Їх можна було забирати додому і приносити вранці в офіс».
Представники цієї організації кажуть, що збирають гроші для хворих дітей. Хоча за призначенням потрапляє лише незначна частина коштів, стверджує Максим.
В організації є свій сайт. Мережа розвинута у 14 містах України, головний офіс у Харкові. Луцькому представнику організації щойно виповнилося 17 років. Максим стверджує, що навіть зняв на відео, як цей 17-річний благодійник грав у покер на зібрані кошти. Водночас, за словами хлопця, його колишні колеги збирали за день до трьох тисяч гривень кожен.
СКІЛЬКИ ПЛАТЯТЬ ВОЛОНТЕРАМ?
На одному з сайтів пошуку роботи розміщено повідомлення, де вказано про вакансію волонтера у цьому ж таки благодійному фонді, про який журналісту розповідав Максим. Тут навіть була вказана заробітна плата – 2 000 гривень.
Цікаво, що у Законі України «Про волонтерську діяльність» чітко сказано: «Волонтерська діяльність – це добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність...»
Журналістка газети спробувала найнятися волонтером. Пообіцяли зарплату, але керівник запропонував обговорити її при зустрічі. Інші волонтери, коли чують, що мають справу з журналістом, діляться лише загальною інформацією, а коли запитуєш про зарплату – відразу кладуть слухавку.
З'ясувала, що кожен благодійний фонд має свої точки для збору пожертви, на які конкурентам – зась. Дізналася про найприбутковіші місця у Луцьку. Це центр міста, вулиця Лесі Українки та напроти гіпермаркету «Там-Там».
ЯК ВПІЗНАТИ ШАХРАЯ?
Втім не варто думати, що кожен, хто тримає у руках благодійну скриньку, шахрай. У Луцьку працює багато благодійних організацій, активісти яких не отримують зарплати і справді віддають усі кошти за призначенням. Наприклад, активісти «Самооборони Волині», які збирають кошти для бійців АТО, кажуть, що працюють безплатно, по дві години на день, чергуючись між собою.
Волонтери радять усім, хто хоче дати пожертву, спочатку перевірити у людини зі скринькою документи чи хоча б запитати, хто вони і для чого конкретно збирають гроші.
Окрім того, можна запропонувати підозрілим волонтерам не гроші, а, скажімо, пачку макаронів чи упаковку вітамінів. Зазвичай від такої допомоги нечесні збирачі пожертв відмовляються – їх цікавлять лише гроші.
Загалом справжніх волонтерів від аферистів відрізнити просто: із собою в них неодмінно є документи, що посвідчують особу, медичні довідки тих, для кого збирають кошти, а також згода батьків на збір пожертв, якщо це хворі діти, контактні дані. Усі скриньки – опечатані.
Перевіряти варто й перекази через банківські рахунки. Офіційні організації відкрито публікують контакти і звітують, на що витрачено зібрані кошти. У кожного благодійного фонду є телефон гарячої лінії, куди можна зателефонувати і запитати: от я передавав те і те, в який батальйон це пішло?
* *
Благодійність – справа не лише благородна, а й відповідальна. Варто подбати, аби ваші гроші, які ви готові віддати іншим, точно потрапили за призначенням.
А 150 гривень, що їх зібрала журналістка у ході експерименту, віддали активістам «Самооборони Волині», перевіривши перед цим у них документи.
Лілія БОНДАР
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Шляхи вдосконалення системи ...
Наступна новина: Тернопілля: армрестлер Ігор ...
Замена экрана Xiaomi 12
Переваги агенства інтернет-маркетингу від Penguin-team
Почему стоит купить форсунки для полива?
Почему стоит купить молд силиконовый в интернет магазине Zabaganka?
Отличный выбор для стильных образов: красивые квадратные ногти
Переваги ІСТЕЛ 3000 - провідного українського постачальника