Про це свідчать результати дослідження міграційних настроїв серед студентів 1 та 5 курсів університету, проведеного Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ ЛП.
Як зазначила науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Оксана П’ятковська, яка під час Міжнародної науково-практичної конференції »Brain Drain – Brain Gain: світовий контекст та українські реалії», присвяченій проблемі відтоку кваліфікованих фахівців з України, у Львівській політехніці представила результати загаданого дослідження, серед опитаних студентів задекларували бажання поїхати за кордон з метою працевлаштування 83% респондентів, з метою навчання – 76% і на постійне місце проживання – 37%.
«Ми розуміємо, що не всі, хто декларує таке бажання, має реальну можливість виїхати за кордон. Коли ми запитали студентів про це, то частка респондентів суттєво знизилась. Зокрема, можливість щодо працевлаштування мають насправді 38% опитаних, щодо навчання – 37%, щодо постійного місяця проживання – 20%, – зауважила Оксана П’ятковська. – Також ми порівняли, наскільки збігаються бажання студентів щодо міграції та їхні можливості. Найбільше співпадіння – серед студентів, які хочуть поїхати за кордон з метою навчання, тобто, висока ймовірність власне студентської мобільності».
«Співставивши ці дані, ми побачили, якою є частка потенційних мігрантів серед наших респондентів. З’ясувалося, що близько 33% опитаних – це потенційні трудові мігранти. Стільки ж маємо студентів, які поїдуть на навчання. І лише 11% – це потенційні емігранти», – додала вона.
Щодо терміну, на який би студенти хотіли виїхати за кордон, то понад 20% опитаних ще не визначилися. Майже 61% респондент заявив термін перебування до одного року, і лише 7% опитаних сказали, що хочуть виїхати з України назавжди.
«Проаналізувавши специфіку трудової міграції, виявилось, що найбільше за кордон хочуть поїхати студенти, які навчаються на спеціальностях будівництво та архітектура, комп’ютерні технології, а також студенти-хіміки, – зауважила Оксана П’ятковська. – Щодо гендерного розподілу, то більше хочуть виїхати за кордон жінки. Загалом у світі прослідковується фемінізація міграційних потоків».
Під час дослідження науковці Львівської політехніки проаналізували і причини, які можуть спонукати молодь залишитися в Україні.
«На перше місце вийшло почуття патріотизму, про нього зазначили понад 85% респондентів. При цьому, дослідження, які проводилися в Україні попередніми роками, демонстрували дуже низький відсоток почуття патріотизму як стримуючого фактору до міграції. На студентів, очевидно, вплинули події, які відбуваються в Україні останніх півроку. Зокрема, Євромайдан зменшив бажання мігрувати у значної частини студентів, – підкреслила П’ятковська. – Наступний чинник, який може стримувати студентів до виїзду за кордон, це наявність місця роботи в Україні. Його вказали 77% респондентів. Далі йде наявність економічного статку (капіталу) або майна – 47%».
Щодо чинників, через які студенти виїжджатимуть, то на першому місці – відсутність роботи – це вказали понад 80% опитаних, далі – можливість заробітку – 77% опитаних, та фахова самореалізація – 74% респондентів.
«Щодо бажаного рівня зарплати в Україні, то в середньому студентів задовольнили б близько 800 доларів на місяць. Майже третина студентів готові залишитись в Україні за 625 доларів на місяць. Натомість за кордоном середня зарплата, яку б вони хотіли отримувати, становить 1352 долари», – додала науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.
З її слів, за кордоном готові працювати за фахом лише 23% респондентів. Частка опитаних, які готові працювати нелегально, становить понад 28%. Бажані країни міграції – США, Німеччина та Польща.
«Відтак, як показало дослідження, найважливіші чинники, які сприяють міграції – безробіття, бажання збільшення матеріального статку та потреба фахової самореалізації. Найважливіші стримуючі чинники – патріотизм і зайнятість. Невизначеність у питаннях бачення свого майбутнього та терміну можливої міграції свідчить про потенціал для розробки ефективної міграційної політики та можливих засобів для регулювання цієї проблеми», – наголосила Оксана П’ятковська.
З її слів, дослідження міграційних настроїв серед студентів Львівської політехніки – лише перший етап проекту й надалі заплановані аналогічні дослідження в інших ВНЗ Львівщини.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Волинська область: пожежні ...
Наступна новина: В Івано-Франківській ...
Conquering Industrial Vibration: A Case Study in ...
Види та призначення мідних дротів
Программа '12 шагов': поддержка и восстановление с клиникой "Stop-зависимость"
Чому купувати все для своїх улюбленців потрібно в перевіреному магазині?
Чому вигідно придбати нерухомість в ОАЕ