55 років тому помер Степан Бандера

55 років тому помер Степан Бандера

16.10.14 14:15 0 799
15 жовтня, минає 55 років від смерті ідеолога українського націоналізму, політичного діяча Степана Бандери. Цього дня 1959 року в під'їзді будинку у Мюнхені знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степанові Бандері струменем розчину ціанистого калію.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у с. Старий Угринів тепер Калуського району Івано-Франківської області.

З самого дитинства С. Бандера був свідком відродження і будови української держави. З листопада 1918 р. його батько був послом до парламенту Західньо-Української Народньої Республіки – Української Національної Ради в Станіславі і брав активну участь у формуванні державного життя в Калущині, пише Вікіпедія.

У 1927–1928 роках Степан Бандера займався культурно-освітньою та господарською діяльністю в рідному селі (працював у читальні «Просвіти», провадив театрально-аматорський гурток і хор, заснував руханкове товариство «Луг» і належав до засновників кооперативів). При цьому керував організаційно-вишкільною роботою по лінії підпільної УВО в довколишніх селах.

У студентські роки брав активну участь в організованому українському національному житті. Під керівництвом Бандери ОУН відходить від експропріаційних акцій і починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади. У цей період ОУНівцями було здійснено три політичних вбивства, що отримали значний розголос – шкільного куратора Гадомського, звинувачуваного у нищенні поляками українського шкільництва та полонізації, працівника ГПУ Олексія Майлова як протест проти Голодомору в Україні та вбивство міністра внутрішніх справ Перацького, за якого польська влада провела криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців.

У червні 1934 року був ув’язнений польською поліцією і перебував під слідством у в’язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року. З 18 листопада 1935 р. до 13 січня 1936 р. проходив Варшавський процес, на якому Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку замінено на довічне ув’язнення. Після того він сидів у в’язницях біля Кельца, у Вронках і в Бересті до вересня 1939 року. 13 вересня в’язнична адміністрація і сторожа поспішно евакуювалися, в’язні вийшли на волю.

У першій половині січня 1940 року Бандера прибув до Італії. Був у Римі, де станицею ОУН керував професор Євген Онацький. Там він зустрівся з своїм братом Олександром, який жив у Римі від 1933–1934, студіював і захистив докторат з політично-економічних наук, одружився і працював у місцевій станиці.

Після розколу ОУН Бандера став керівником так званої ОУН (б). На початку Другої світової війни німці заарештували Бандеру за спробу проголошення самостійної Української держави і відправили в концтабір Заксенхаузен.

Його випустили з концтабору в 1944 році, і через три роки він став керівником Проводу ОУН.

22 серпня 1952 р. він пішов з посту голови проводу всієї ОУН (б). Але це його рішення не було прийняте ніякою компетентною установою ОУН (б) і Бандера залишився надалі Провідником ОУН (б) до своєї смерті в 1959 році.

1955 р., відбулася 5-та Конференція ЗЧ ОУН-Б, яка наново вибрала Головою Проводу ЗЧ ОУН (б) Степана Бандеру і з того часу знову інтенсивно проведено роботу організації.

Степан Бандера провів останні роки життя у Мюнхені, проживаючи під паспортом на ім’я Штефан Попель.

Новости

Про це повідомив ZIK
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: У Рівненській області на ...
Наступна новина: У Новоград-Волинському ...

КОМЕНТАРІ