Ця первинна ветеранська організація нещодавно перемогла у конкурсі-огляді серед аналогічних підрозділів, адже її діяльність було визнано найкращою (під час позачергової звітно-виборчої конференції Львівської обласної організації Асоціації ветеранів і пенсіонерів МВС України).
Життєвий шлях Мирослава Степановича від початку був тернистий, як в усіх дітей війни, окрім того, змалечку відчув на собі тягар господарських клопотів. З дошкільного віку Мирослав допомагав матусі, яка зазнала під час воєнного лихоліття травми й стала інвалідом. Тож відтоді навчився їжу готувати, й на городі поратися, й за свійськими птахами й тваринами доглядати. Хоч і нелегко було, але вдячний долі і рідній матусі, що багатьом корисним справам замолоду його навчила.
А от перші лаври у бродівчанина – спортивні. Ще в школі захопився гандболом і волейболом, а дев'ятикласником взяв участь у юнацькій збірній району з волейболу, яка тоді перемогла в обласних змаганнях. Тож не дивно, що мобілізований в армію, Мирослав якось зголосився відстоювати честь гарнізону в матчі з гандболу, відтак продемонстрував висококласну гру, і хлопця перевели у спортроту. Втім, перебування там медом не здавалося, через великі навантаження, але саме тоді отримав звання кандидата у майстри спорту з гандболу. Повернувшись через три роки (саме стільки тоді тривала служба) у цивільне життя, хлопець вступив у технікум фізкультури й спорту (м. Івано-Франківськ), потім завершив і Дрогобицький педагогічний інститут. І кар'єра, відповідно, спочатку просувалася у спортивному руслі: Мирослав Загоруйко став головою спортивного товариства «Спартак», головою комітету фізкультури райвиконкому. Навіть встиг спортовець попрацювати педагогом: вчителем з фізкультури, керівником з військової підготовки та тренером у ДЮСШ. І попри значну кількість громадських та господарських справ, Мирослав Степанович цікавиться спортом – не відмовився стати тренером-консультантом з організаційної роботи при бродівській футбольній команді «Богун». До слова, саме Бродівська збірна з футболу посіла нещодавно перше місце в обласних змаганнях.
Хоча в ті часи деякі держструктури відзначалися консервативністю, але й вони зазнавали певних реформ. Наприклад, міліцію почали підсилювати людьми, обізнаними в організаційній роботі. Тож вплинули ці нові віяння й на трудову біографію Мирослава Степановича: його запросили на роботу в ОВіР, де й працював старшим інспектором. Міліцейський однострій настільки прийшовся впору, що згодом офіцера призначили у підрозділ громадської безпеки, де він очолював службу дільничних інспекторів, відтак став заступником начальника Бродівського райвідділу внутрішніх справ.
Мирослав Степанович, потрапивши у силову структуру, одразу побачив напрям діяльності, який необхідно удосконалити – профілактику правопорушень. І тут новачку повелося, бо його ініціативу щодо зональної системи підхопила ледь не вся Україна. Програма полягала у створенні громадських організацій з охорони громадського порядку (схожий рух, який виник спонтанно, під час Майдану, ми знову бачимо й тепер).
Тоді в опорний пункт запрошували порушників громадського спокою, осіб, схильних до алкоголізму, хуліганства, проводили з ними бесіди виховного змісту. Якщо ж це не діяло, то фото нечемних громадян могло з'явитися на стенді для привселюдного огляду. Пригадує Мирослав Степанович, що після таких профілактичних заходів не одна дружина тих порушників приходила в міліцію зі словами подяки: «Змінився на краще, тверезий тепер додому приходить, не бешкетує. Щиро дякую працівникам міліції!»
Видається, що успішність Мирослава Загоруйка ще й тому, що він – за своєю сутністю не стільки виконавець, скільки ініціативний лідер, який завжди має безліч корисних ідей, а також уміє їх реалізувати за колективною участю. Ось саме тому й діяльність ради ветеранів Бродівського райвідділу внутрішніх справ – найкраща серед інших: робота тут не є лише формальна (хоча й із документацією тут справи якнайліпші), але жива, наповнена повсякденним спілкуванням. Тут навіть подбали про своєрідний літопис історії первинної ветеранської організації – створено альбом з фотографіями її членів, розповідями про їхню роботу (за активної участі підполковника міліції у відставці Віталія Легчиліна).
Любить Мирослав Степанович спілкуватися із ветеранами, завжди може надати їм слушну пораду з багатьох сфер життя, в тому числі й щодо оформлення якихось документів або, скажімо, й господарську ідею. Гарні стосунки склалися й з нинішнім начальником Бродівського РВ полковником міліції Ігорем Яцківим та начальником СКЗ майором міліції Олександром Базютою, які завжди йдуть назустріч потребам колишніх працівників міліції, наприклад, не відмовляють у наданні транспорту, щоб провідати когось із ветеранів похилого віку чи того, хто тяжкохворий. Хвалить за ініціативність Мирослав Степанович і ветеранів селища Підкамінь, лідер яких – Казимир Мочара, колишній старший дільничний інспектор.
Не обходить ветерана й громадське життя. Якось стався такий випадок: один з бродівчан публічно, під час телевізійної передачі районного ТРК, звинуватив працівників міліції ледь не в усіх можливих гріхах. Мирослав Степанович не зміг стерпіти такої образливої голослівної брехні, тож звернувся до телевізійників з проханням дозволити публічно зустрітися з обвинувачем. І хоча той чоловік не захотів стати на «двобій», Мирослав Степанович спростував його брехливі слова, та ще й вияснив, що сам обмовник колись мав проблеми із законом за скоєння крадіжки. Згодом навіть журналісти вибачалися за те, що допустили до екрану того пустомелю, який безпідставно принижував гідність міліціонерів.
До слова, коли запитала, чи є в Мирослава Загоруйка якісь поради щодо нинішнього стану органів внутрішніх справ, то почула багато корисних пропозицій. Зокрема, варто зробити так, щоб міліція досягала ефективності в роботі не чисельністю особового складу, а, найперше, його якісністю, професіоналізмом. Чому б також не відродити в повній мірі трохи забуту зональну систему з її профілактикою, створюючи пункти охорони громадського порядку? А ще Мирославу Степановичу видається, що не варто одразу ж «перетягувати» здібних працівників міліції в інші підрозділи, як, наприклад, дільничних інспекторів. Якщо дільничний талановитий, то й нехай працює на своєму місці. Плинність кадрів ще нікому і ніде користі особливо не приносила. І ще такий важливий момент: чому так легко відпускають на пенсію досить молодих фахових працівників, які віддали службі якихось 15 років. Їх треба таки зацікавлювати у подальшій службі, але це вже, мабуть, стосується і матеріального забезпечення, яке слід поліпшувати. А от новачкам порада: успіху досягне той, хто поважає себе, інших людей, бере приклад з усього кращого, йде в ногу з життям, приносить користь суспільству, словом, є небайдужим, і той, чия хата не скраю.
Саме такого принципу в житті дотримується й Мирослав Загоруйко. Він – активний член Конгресу Українських Націоналістів, співає у церковному хорі (виступи цього колективу мали нагоду бачити й чути жителі Рівного, Луцька, Києва, Житомира).
Саме художня самодіяльність й сприяла знайомству Мирослава Степановича з майбутньою дружиною Наталією Йосипівною, педагогом за фахом. Донька Уляна, до слова, теж вчителює. А от син Тарас обрав духовну стезю священика, працює в с. Куликів на Радехівщині. Тішать ветерана й троє онуків. Старший, Юрій – вивчає теологію в Івано-Франківській духовній академії, а от середущий Роман і менший Максим поки що школярі, відвідують секцію з футболу. «В спорті треба думати, це вам не математика», – жартує Мирослав Степанович, коли напучує їх щодо правил цієї популярної гри.
Неймовірно, але факт: встигає ветеран ще й господарством займатися – а має справжню тваринницьку міні-ферму, де є чимало живності, в тому числі індокачки, кури, кролі… Хоча, якщо вставати щодня о п'ятій ранку, не лінуватися, то, мабуть, справді можна усе встигнути. «Просто люблю багато працювати, щоб не було часу сумувати, і щоб відчувати, що потрібний людям, суспільству», – пояснив Мирослав Степанович. Справді, такому натхненню до життя можна тільки по-доброму позаздрити й повчитися.
Наталя Замедянська
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Тернополі оновили вуличне ...
Наступна новина: На Львівщині чоловік в ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)