На скроні твої щедро впала пороша,
Морщинки безжально зорали чоло,
А роки на плечі лягли, ніби ноша,
Хоча все, здається, недавно було.
Як совість свої міліцейські погони
Ти гордо і чесно проніс крізь літа,
Служив лише Правді, Добру і Закону
Була ця для тебе святою мета.
На ніж та під кулі без страху й докору,
Без хвилі вагання ішов ти завжди, -
Так серце веліло і кликала доля,
Щоб менше на світі траплялось біди.
В надії й тривозі чекала родина
І очі дитячі благали щораз,
У Бога просили одне лиш єдине,
Аби повернувся додому назад.
Укотре чомусь тобі знову наснилась
Та служба, де бій і удень, і вночі,
Де серце твоє назавжди залишилось,
Навіки зосталась частинка душі.
Я низько вклоняюсь тобі, ветеране,
За мудрість, за доблесть, за працю твою…
Людська тобі вдячність, повага і шана,
А з нами ти й досі в єдинім строю.
Автор: Володимир Горностай,
ветеран органів внутрішніх справ
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Івано-Франківській ...
Наступна новина: У Волинській області ...