- Вінницький загін працівників МВС, у складі якого я був, має місце постійної дислокації у Краматорську. Охороняли громадський порядок, безпеку населення в зоні бойових дій та попереджували здійснення терористичних актів, патрулювали на блокпостах. Я був у чотирьох населених пунктах - самому Краматорську, Костянтинівці, Дружковці та Мар'їнці. Разом з іншими правоохоронцями виконував бойові завдання, - розповів Ігор Жовноватий.
Які саме - у подробиці вдаватися не став. Там є своя специфіка несення служби. Важливу роль відіграє знання ситуації на блокпостах, шляхів сполучення. І навіть того, де розташована найближча крамниця, або з ким із місцевих можна спілкуватися. Загалом, місцеві люди налаштовані негативно, вони не хочуть бачити військових - неважливо, чи це українські бійці, чи сепаратисти - і ті, і ті стріляють. Багато мешканців розмовляють українською, але бояться людей у формі.
- Нам теж не дуже раді були, адже ми також були у військовій амуніції, а не в міліцейській формі. Не всі місцеві за Росію, вони просто хочуть, щоб все закінчилося, хоч чим-небудь, аби щоб у них був вже спокій. Те, що там відбувається, словами важко передати. Можу сказати одне: у нас, в Ладижині, і на Сході - зовсім різні життя, - каже Ігор.
На щастя, міліціонери, які разом із Ігорем були у Краматорську, повернулися додому живі-здорові.
Як каже Ігор, на побутові умови на місці служби особливо не було як скаржитися, їх намагалися забезпечувати необхідним - засобами спецзахисту та особистої гігієни, продуктами харчування, водою тощо:
- Каски, бронежилети та взуття дали, ще коли ми їхали на Схід. Мешкали ми у старих, напівзруйнованих будівлях, непридатних для житла, інколи доводилося спати і в полі, і у переліску - де ніч застане.
Серед побратимів у АТО Ігор Жовноватий знайшов надійних товаришів, з якими, як кажуть, і в розвідку не страшно. Має їх тепер і в Гайсині, і у Вінниці та Немирові, з багатьма і зараз спілкується по телефону.
- Хоча ми не брали безпосередньо участі у бойових діях, але на блокпосту завжди панувало напруження. Ти мусиш і вдень, і вночі пильнувати, щоб хтось не підійшов і не кинув гранату чи ще щось. За цей місяць у зоні бойових дій ми всі змінилися. Знаєте, після пережитого на Сході міняється світогляд. Одна річ, коли до міліції йдеш служити у мирний час, і зовсім інша, якщо потрібно йти під кулі, - каже Ігор.
Але, якщо буде необхідно, майор міліції знову готовий йти служити в АТО. Не вагаючись жодної хвилини. На його думку, треба поставити крапку у цій несправедливій війні.
- Захищати Батьківщину - це обов'язок кожного з нас. Адже у всіх є діти, батьки, дружини, сестри, які мають жити у мирі, - впевнений Ігор Жовноватий.
Саме в цей час на сході країни гартуються справжні герої, якими ми гордимося.
Олена Котик
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Буковинські ДАІшники ...
Наступна новина: В Івано-Франківській ...
Як реабілітація після інсульту допомагає повернути якість життя?
Змініть своє майбутнє з Cicerone
Кофемашины Krups: самые частые поломки
Чтение онлайн-книг на других языках: как улучшить знание иностранного языка
Перевезення лежачих хворих спеціалізованим транспортом у Дніпрі