Про це повідомили у прес-службі УКУ.
«Християнська ідентичність є визначальною для спільноти Українського католицького університету, а відтак молитва і храм є центральними для життя УКУ як екзістенціально, так і архітектурно – храм є у центрі університетського містечка. Із цієї центральної ролі храму випливають і його основні завдання, які мають відобразитися в його архітектурі та оздобленні. Академічний вимір університетського храму вимагає від нього не лише виконання традиційних завдань храму візантійської традиції (храм Софії), але й відкриття можливості діткнутися духа молитви древньої неподіленої Церкви (храм Климента Папи Римського) та й взагалі витоків християнства (храм Гробу Господнього)», – йдеться у повідомленні.
Таке бачення університетського храму зумовлює наступну його архітектурну структуру:
* підземний рівень (історія і перспектива): Храм св. Климентія Папи Римського і Гріб Господній,
* наземний рівень (сучасність): храм Премудрості Божої Софії.
«Храм Гробу Господнього (натхнений Єрусалимською святинею) – місце особистої молитви. Простір, де людина може почуватися комфортно, затишно та ізольовано від світу, місце особистої зустрічі з Творцем. Врахувати відсутність природного світла. Аскетизм оздоби, лампади, можливе спорудження кувуклії. Матеріал: тесаний камінь, ковальство, можливо елементи гутного кольорового скла.
Храм св. Климентія Папи Римського (натхнений храмом Климента Папи в Римі) – екуменічний простір у формі ротонди. Кам’яний престіл. Без іконостасу, але з низькою огорожею-темплоном, який може мати іконографічні зображення характерні для періоду неподіленого християнства. Відчуття атмосфери церковної єдності раннього християнства, яке також притаманне Львову – кафедральному осідку одночасно трьох традицій: візантійської, римської та вірменської. Присутність символів раннього християнства. Рельєфи, орнаменти, низькі барельєфи у стриманій піщано-сірій охристій гамі. Матеріал: тесаний камінь, ковальство, можливо елементи гутного кольорового скла.
Храм Софії – Премудрості Божої – традиційний тридільний храм візантійського обряду. Як храм Софії-Премудрості Божої, він повинен перебувати у духовній тяглості, яка до певної міри поєднує храми Софії у Константинополі, Києві, Римі. Храм повинен представити два основні акценти: мудрість, яка осягається через навчання (академічний вимір) та молитву (духовний вимір) та воскресіння, яке відкриває остаточну есхатологічну перспективу», – повідомляють в УКУ.
Конкурс є відкритим та проводиться в два етапи.
Перший етап – портфоліо. Усі зацікавлені особи з України та з-за кордону надсилають портфоліо із основними роботами та коротку автобіографію у форматі.pdf на електронну пошту: donata@ucu.edu.ua. Термін – до 14 грудня 2014 року.
Другий етап – проект частини храму. Відібрані учасники виконують у форматі 1 кв.м частину розпису або іконостасу на власний вибір. Термін – до 31 січня 2014 року. Результат визначає переможця конкурсу.
Учасником конкурсу можуть бути: фахівець, дипломований студент, архітектор, авторські колективи із України та з-за кордону, які мають мистецьку освіту і практичний досвід у ділянці розпису інтер’єру сакральних споруд.
Офіційними мовами конкурсу є українська та англійська. Автобіографія, підписи, пояснення повинні бути написані українською або англійською.
За додатковою інформацією просять звертатись до о. Юрія Саквука PhD – керівника Духовно-пасторального відділу УКУ, ел. адреса: ysakvuk@yahoo.com; тел.: +38 067 67 419 87.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Львівщина: подяка!
Наступна новина: У Дніпропетровську ...
Чому вуличні стовпчики та ліхтарні стовпи потрібно обирати надзвичайно уважно?
Критерії вибору автоматичних вимикачів Промфактор
Преимущества вентиляции в частном доме
Wellness value and effect of massage procedures