Про це йдеться у сюжеті журналіста програми новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK) Марти Шикули.
Поки горіли шини та лунали постріли, один із найстарших майданівців, Левко Скоп, малював ікони-обереги для протестувальників на Хрещатику. Чоловік пройшов усю революцію з перших її днів. Життя на барикадах він пригадує із ностальгією. Хоча в сутичках на Інститутській втратив не одного товариша, та багатьох здобув. Після усього переконався, що для людей із метою немає нічого неможливого.
«Я кидав каменюки, мене обливали водою, спалили мені все. Я досі бачу рожевий газ. Знаєте, не було страшно, але було страшно огидно, коли йдеш Інституцькою, а там лежать вбиті. Це була велика напруга. А остаточно «дах зірвало» тоді, коли почалися похорони. Майдан показав дуже багатьом, та й цілому світу, що ми – нація, і ніхто не думав, що ми настільки об‘єднаємося», – вважає Скоп.
Якщо майданівець Лев Скоп після подій на Інститутській відбувся газовим отруєнням, то близько сотні людей тут залишили свої життя. Більшість загиблих на Майдані були мешканцями центральної та західної України.
«Є кримінальні провадження, де сказано що 77 особам висунено повідомлення про підозру. Також високопосадовці притягнені до кримінальної відповідальності: Янукович, Пшонка, Захарченко. Проте, з незалежних від нас обставин, реально покарати та притягнути до кримінальної відповідальностві вдалось не всіх причетних до цих тяжких злочинів», – розводить руками заступник Генерального прокурора, начальник Головного слідчого управління Олег Заліско.
«Не можна стверджувати, ніби Майдан сформував якісь чіткі вимоги, щоб потім відслідковувати: йде якийсь прогрес чи ні. Ключове, що відбулося у цих подіях, – це формування людей, які готові нести зміни. Якби цього не сталося, я боюся уявити, якою б була країна і ситуація наприкінці 2013-початку 2014 років», – пояснює активіст Помаранчевої революції та Євромайдану Олександр Неберикут.
І хоча кардинальних змін, яких очікували після Майдану, ще не відбулося, історики кажуть, що ці події увійдуть в історію новітньої України як щось нове та величне.
«В країні змінилося менше, ніж ми сподівалися. Але хто мав ці зміни здійснити? Наприклад, ми йшли на вибори президента і думали, що це все зразу змінить», – дивується історик Роман Шуст.
Тож, як би там не було, але українці все ж добилися становлення громадянського суспільства та перевороту свідомості кожного із нас. Але це ще не кінець. Тепер ми готові змінюватися і стояти за своє до кінця.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Закарпаття: на Іршавщині ...
Наступна новина: На Волині за грабіж ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)