Відповідну заяву вони поширили 24 листопада з нагоди всесвітнього Дня безкарності за напади на журналістів, що відзначався 23 листопада, пише «Телекритика».
Медійники констатували, що у 2014 році нападів на журналістів було більше, але кримінальних проваджень – менше, ніж у 2013 році.
У свою чергу, автори заяви висловили готовність співпрацювати з владою у форматі відкритих робочих груп, оперативно надавати владі факти порушень і підтримувати зусилля влади із забезпечення справедливості і свободи слова.
Наводимо повний текст документа:
Заява
23 листопада у всьому світі вшановували День безкарності за напади на журналістів. З нагоди цього дня, українські та міжнародні медіа-організації звертаються до української влади із закликом розслідувати злочини проти журналістів і забезпечити дотримання принципів свободи слова.
журналісти в Україні зазнають надзвичайних ризиків, щоб донести людям інформацію, яку інакше вони не змогли б отримати. Окрім того, що журналісти працюють у зоні бойових дій, вони продовжують викривати корупцію і ставити незручні питання владі.
Однак у цих складних умовах ми вкотре змушені констатувати відсутність прогресу у процесах покарання винних у нападах на журналістів. Тільки у 2014 році було зафіксовано щонайменше 281 напад на журналістів і 137 фактів перешкоджання професійній діяльності, за даними ІМІ та організації «Репортери без кордонів».
Однак, за даними ГПУ, з 1 січня по 31 жовтня 2014 року, лише 6 справ було скеровано до суду, і лише у десяти справах винним було оголошено про підозру. Для порівняння, у 2013-му, коли постраждалих журналістів було менше в рази, до суду було скеровано п’ять справ. За цей же період зареєстровано 136 кримінальних правопорушень за 171 статтею, всього кількість постраждалих журналістів, які подали заяви до прокуратури, – 178 осіб.
Медіа-організації висловлюють надзвичайну стурбованість таким високим рівнем безкарності, що лишився однією з ключових проблем медіа-сфери в Україні навіть після приходу нової влади. Не буває свободи слова і вільних журналістів без гарантій їхньої фізичної безпеки.
Медіа-організації вимагають від влади результату – успішних розслідувань і покарання винних. У свою чергу, медіа-організації готові співпрацювати у форматі відкритих робочих груп, оперативно надавати владі факти порушень і підтримувати зусилля влади із забезпечення справедливості і свободи слова.
Медіа-організації також звертаються до нового парламенту з проханням призначити головою Комітету з питань свободи слова людину, якій довіряє медіа-спільнота і яка справді буде перейматися питаннями інформаційної сфери, свободи слова й активно допомагати Україні на шляху інтеграції в європейську спільноту.
У зв’язку із цим, медіа-організації пропонують новообраному парламенту затвердити кандидатуру Світлани Заліщук на посаду голови Комітету з питань свободи слова. Комітет у жодному разі не можна віддавати колишнім регіоналам і тим, хто ініціював та голосував за так звані «диктаторські закони 16 січня».
Влада має продемонструвати, що вона спроможна гарантувати безпеку журналістів і підтримати свободу слова не на словах, а на ділі.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Львівщині внаслідок ДТП ...
Наступна новина: В Житомирській області щоб ...