Про це у своїй статті, опублікованій на сайті газети «Ратуша», пише журналістка Наталя Дудко.
Понад чотири години, замість запланованих двох, тривало у Львівській міській раді громадське обговорення детального плану реновації Святоюрської гори з реконструкцією площі Святого Юра, упорядкуванням Митрополичих садів та пропозиціями щодо визначення місця розташування пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому.
Суперечки про місце, на якому має постати пам’ятник дуже важливій для українців постаті, були не завжди етичні й конструктивні. «Професійні патріоти» досить часто перекрикували й перебивали тих, хто висловлював інші естетичні уподобання. Інакодумцям (тобто фактично таким самим дисидентам, якими частина теперішніх «професійних патріотів» була для радянського режиму) клеїли наліпки «ворогів».
Детальний план території, який встановлює обмеження для проектантів, мав передувати оголошенню конкурсу на встановлення пам’ятника. Однак конкурс відбувся чотири роки тому (нагадаємо, що проект-переможець передбачає встановлення монумента на території площі Святого Юра, і для цього потрібно вирізати чимало дерев давнього скверу), а міська рада щойно торік оголосила тендер на розроблення детального плану.
На громадському обговоренні детальний план представляв головний архітектор ПП «НВФ «Рутенія», головний архітектор проекту Юрій Криворучко, який є водночас професором Національного університету «Львівська політехніка», а не так давно був головним архітектором Львова.
Під час обговорення пан Юрій навіть обмовився: він уже шкодує, що саме його фірма виграла цей тендер. Ще раніше, понад два роки тому, Юрій Криворучко разом з іншими фахівцями кафедри містобудування Львівської політехніки розробив проект благоустрою Митрополичих садів (нині вони в занедбаному стані) на замовлення міськради. Згідно з цим проектом, пам’ятник митрополитові мали б спорудити в східній частині Митрополичих садів, і чимало громадських активістів та фахівців схвально поставилися до такої ідеї.
Логічно, що й у детальному плані, що його роздавали учасникам громадського обговорення, теж фігурують Митрополичі сади як місце увічнення Андрея Шептицького. Однак під час представлення Юрій Криворучко сказав, що згідно з детальним планом, місце встановлення монумента – біля навчального корпусу політехніки, де колись встановили камінь про те, що тут буде пам’ятник митрополитові.
Як зазначив пан Юрій, фактично це метрів за десять від того, що пропонують переможці конкурсу зі спорудження пам’ятника Шептицькому.
«Але відмовившись від пам’ятника в Митрополичих садах і запропонувавши спорудити його на місці встановленого колись каменя, у такий спосіб можна відкрити дорогу до спорудження його на площі», – коментує львів’янин Орест Ватаманюк, який виріс у цьому районі міста і молодість якого минула в сквері, що його тепер пропонують знищити.
Переможці конкурсу зі спорудження пам’ятника Шептицькому, автори проекту архітектори Ігор Кузьмак та Михайло Федик і скульптор Михайло Посікіра значною мірою вивели суперечки з площини розмови про просторове втілення постаті митрополита, взявши за основу прижиттєву скульптуру Шептицького 30-х років авторства Андрія Коверка. Оригінал цієї роботи є в приміщенні Національного музею на проспекті Свободи, тобто цілком доступний до огляду. Однак він не надто тиражований у медіа, а тому багатьом невідомий, попри те, що невдовзі має шанс змінити панораму Святоюрської гори, пише авторка.
Попри нетиражованість (чи саме завдяки їй), ця робота здобула опінію високомистецької та єдино гідної, щоб ушанувати Андрея Шептицького. Коли під час різноманітних обговорень кажуть «автори пам’ятника Кузьмак і Федик», частина слухачів мимоволі думає, що вони є творцями скульптури. А коли виринає прізвище Коверка, скульптуру якого адаптуватиме (збільшивши її до чотирьох метрів, а ще три метри матиме постамент) автор пам’ятника Степанові Бандері Михайло Посікіра, трапляються курйози.
Потішило прочитане на «Варіантах» спостереження про те, що в процесі обговорень пам’ятника Шептицькому цю скульптуру, не знаючи її автора, називали пострадянською і пропонували повернутися… до роботи Коверка, пише автор.
Натомість Ігор Кузьмак та Михайло Федик зуміли вразити концепцією облаштування площі, яка передбачає фактичне знищення скверу, що його запроектував міський садівничий, автор Стрийського парку Арнольд Рьорінг, а схвалив Андрей Шептицький.
Сквер постав наприкінці XIX ст., а до того на цій площі двічі на рік проходили святоюрські ярмарки. Інтернет-спільноту обурив проект площі, вкритої гранітом, посередині якої – постать Шептицького. І жодного деревця.
Ігор Кузьмак під час обговорень спростовує такий вигляд території, зазначаючи, що проект уже зазнав змін і відсилає до відеовізуалізації на сайті «Укрдизайнгруп». Каже, що на оновленій площі планують посадити 54 низькорослі дерева (зрубати у сквері наразі мають намір 34).
Така начебто рівноцінна заміна насправді є дуже сумна, йдеться у статті. Адже зрізатимуть дерева з історією, дерева унікальні з ботанічного погляду й такі, що пам’ятають графа Андрея Шептицького.
На громадському обговоренні і прихильники, і противники збереження скверу посилалися на відповідних фахівців – екологів, ботаніків тощо. Кожен знайшов підтвердження своєї правоти. А внаслідок морального тиску «авторитетів» ландшафтна дизайнерка, яка на початку обговорення виступила на захист скверу, через якийсь час підійшла до мікрофона й вибачилася, якщо чимось образила «старших людей».
« дуже рідкісна ситуація, коли на сквер кажуть, що це не сквер. Що його можна різати і по ньому класти дороги. Усе, що поза межами червоних ліній, де ростуть дерева, – це сквер. Це ж видно неозброєним оком», – коментує Юрій Криворучко.
Представляючи детальний план, пан Юрій навів аргументи, чому не можна руйнувати сквер, не порушивши при цьому чинного законодавства: «Існує мораторій на зміну цільового призначення територій зелених насаджень. Крім того, територія скверу є територією охоронюваного ландшафту пам’ятки світової спадщини ЮНЕСКО. Те, що сквер заклав відомий садівничий Рьорінг, що його планувальна структура не змінилася, тут росте близько 50 унікальних для нашого клімату дерев і кущів, спонукає клопотатися про надання цій території статусу пам’ятки садового-паркового мистецтва місцевого значення».
Автор погоджується, що частина дерев перебуває в аварійному стані, але хіба це привід, щоб руйнувати сквер, у якому майже 200 дерев? Опоненти натомість переконували, що сквер не є сквером, оскільки земельна ділянка не закріплена за ним і не має цільового призначення. А також сумнівалися, що його проектував Арнольд Рьорінг…
Ще один предмет святоюрської суперечки – зміна транспортних потоків. В умовах конкурсу не було передбачено розробки транспортного кільця, перенесення дороги від собору під корпуси Політехніки. Так само, як не поінформували учасників конкурсу, що Українська греко-католицька церква вирішить оголосити площу відпустовим центром.
«В умовах конкурсу було зазначено, що потрібно врахувати в проекті й Святоюрську гору. Але чотири роки тому ми не знали, що площа збиратиме паломників. Тому виникло питання, як тепер вирішити складну дорожньо-транспортну ситуацію. Раніше навіть на думку не спадало робити ті пропозиції, які подаємо тепер», – зазначив архітектор Ігор Кузьмак. Проектом передбачено, щоб на новоутвореній площі помістилося 15 тисяч паломників.
До 7 грудня громадські організації можуть подавати письмові пропозиції щодо детального плану. Тим часом Синод УГКЦ вже одноголосно схвалив проект Ігоря Кузьмака та Михайла Федика (одного з архітекторів пам’ятника Степанові Бандері). Є й відповідна ухвала міської ради про встановлення пам’ятника Андрею Шептицькому, 150-річчя від дня народження якого святкуватимемо наступного року.
Площа біля собору Святого Юра, того самого, що про нього Ігор Калинець (який тепер виступає за спорудження пам’ятника на цій площі) писав:
«Юр восени самітній:
дерева летять за вітром,
дерева летять столітні,
як журавлі за літом…
Юр, як листок від печалі,
легкий,
і аж світиться наскрізь.
Він в небо
напевно відчалить,
бо в нього осінній настрій»,
через якийсь час може вже не спонукати поетів писати ліричні вірші, а художників – малювати картини.
Хіба що раптом збереться Святоюрський майдан?
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Львівській області ...
Наступна новина: Держслужбовці та підприємці ...
Преимущества покупки лекарств в онлайн-аптеке Polza
Сучасні каміни для дому дають тепло, затишок та стильний інтер'єр
Зимняя теплица: несколько советов по выбору теплицы и выращиванию
Таємниця жіночої любові до моди: одяг, взуття та аксесуари