Про це у коментарі повідомив головний лікар Львівського обласного центру служби крові Ярослав Дяків.
Він зазначив, що донорська кров проходить кілька стандартних контролів. Крім того, існує три методи дослідження крові, зареєстровані в Україні: імуноферментний аналіз (ІФА-метод), метод полімеразної ланцюгової реакції – ПЛР – та імунохемолюмінісцентний метод. Всі вони різняться точністю.
«Імуноферментним методом користувалися раніше. Він є умовно точний. Коли йде зараження вірусом гепатиту, імунодефіциту, з’являється серонегативне вікно – період, коли вірус освоюється в організмі. Імуноферментний метод може не виловити цього вікна, яке з’явилося протягом місяця-півтора. Імунохемолюмінісцентний метод є доволі точним, і ми ним користуємось. Він виловлює вірус, який є в організмі протягом кількох днів. Метод ПЛР ще точніший. Він виловлює вірус, який є 1-3 дні», – розповів лікар.
Водночас він зазначив, що зараз в Україні працюють за стандартами Заходу, але жодні методи, навіть за кордоном, не є абсолютно точними.
«Медицина – наука неточна. Віруси пропускають як за кордоном, так і у нас», – підкреслив Ярослав Дяків і додав, що зараз «практично помилки майже нема». За його словами, виявлену заражену кров відразу вилучають. Однак, не можна виявити вірус, якщо людина заразилась за кілька годин, як здати кров. Але такий варіант зараження у той же день – маловірогідний.
Ярослав Дяків упевнений і в донорах.
«В основному донори – це доросле, свідоме населення, одні з найкращих представників суспільства. Це молоді люди з вищою освітою», – зазначив лікар і додав, що ймовірність заразитися гепатитом чи СНІДом через донорську кров набагато менша, ніж у салоні краси під час манікюру, набиття тату чи проколювання пірсингу.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що людина, яка отримує донорську кров або препарати з донорської крові, може інфікуватися вірусами гепатиту В, гепатиту С і СНІДу.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Тернопільщині вивчають ...
Наступна новина: Ужгородські міліціонери ...