У грудні 2006 року слухи про незаконний промисел пірата дійшли до співробітників управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України у Львівській області. Зібравши усю додаткову інформацію, вони одразу повідомили про це старшого оперуповноваженого відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій. Було встановлено, що Борис Онуфрієв облаштувався на складі, розташованому на вул. Чигиринській, 42. У цій «точці» він оптом та вроздріб торгував контрафактними DVD, CD-дисками та відеокасетами. А ще розповсюджував їх на власних торгових ятках. Отримавши у суді санкцію на проведення обшуку, «деесбезівці» подалися на вул. Чигиринську. Застати інтелектуального пірата у серці «корабля» не вдалося. Однак, біля приміщення натрапили на літнього чоловіка, котрий саме зачиняв склад. Він виявився батьком власника. З'ясувалося, що правоохоронці розминулися із власником. Коли батько зателефонував синові, той пообіцяв невдовзі повернутися. За півгодини на прохання «деесбезівців» батько підозрюваного знову набрав номер сина. Втім, Онуфрієнко-молодший уже перебував поза зоною досяжності. Здогадуючись, у чому справа, оперативники попросили старшого родича відчинити приміщення.
Увійшовши до приміщення оперативники побачили у приміщенні, стелажі, «нафаршировані» болванками та упаковками до них. Поруч красувалися й коробки з готовими до збуту примірниками. На полицях в обидвох кімнатах складу, правоохоронці нарахували майже 16 тисяч 900 компакт-дисків для лазерних систем зчитування формату DVD із контрафактними примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, комп'ютерних програм та ігор. Поруч із цими носіями було акуратно викладено понад чотири з половиною тисячі компакт-дисків для лазерних систем зчитування формату CD із піратськими примірниками фонограм, а також утричі менше підроблених контрольних марок. У картонних коробках чекали на пакування дисків футляри та поліграфічні вкладки до них. Серед примірників прихованої продукції було виявлено 300 DVD-дисків із порнофільмами та кілька болванок із „відрижками” кіноіндустрії насильства та жорстокості.
Невдовзі було затримано й організатора підпільного бізнесу. З'ясувалося, що Борис Онуфрієв офіційно торгував відео та аудіопродукцією упродовж майже тринадцяти років. Він здійснював підприємницьку діяльність у магазині на Проспекті Свободи та на ринках Львова. На початку жовтня 2006 року він якось зустрівся зі своїм знайомим Василем, котрий мав намір виїжджати за кордон. Повідомивши, що йому терміново потрібні гроші, товариш запропонував вигідно придбати партію компакт-дисків та відеокасет для подальшої реалізації. Невдовзі вони знову зустрілися. Заплативши партнеру три тисячі доларів США, Борис перевіз товар на склад, де відтак разом із батьком пакував та маркував його.
Зі своїх джерел оперативники також дізналися, що до свого прибуткового бізнесу залучив ще й таксиста одного з приватних підприємств, котрий і транспортував продукцію до торговельних лотків, розташованих на Приміському залізничному вокзалі та автостанції № 2. Відтак вони вийшли ще й на слід кількох підприємців, що закуповували у Віктора Онуфрієнка DVD-диски.
Під час досудового слідства було встановлено, що підпільний бізнесмен порушив авторські та суміжні права товариств з обмеженою відповідальністю «Відеосервіс Україна», «Медіа Маркет», «Сідіком Україна», «Пік-Відео» та «Геміні», які займаються реалізацією аудіовізуальних творів на території України. Своїми діями Борис Онуфрієв завдав їм збитків на понад 270 тисяч гривень. Йому було доведено причетність до скоєння злочинів, передбачених статтями 176, 203-1, 216 та 300 Кримінального кодексу України. І, врешті-решт, улітку 2010 року його було засуджено. І хоча львів'янинові призначили іспитовий термін у вигляді трьох років, утім видається, що заняття інтелектуальним піратством стане для нього уроком на все життя. Шевченківський районний суд задовольнив цивільні позови усіх згаданих товариств з обмеженою відповідальністю, яким було заподіяно матеріальну шкоду. Піратові довелося сплачувати їм понад один мільйон гривень та ще майже 55 тисяч – Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України у Львівській області та Львівському науково-дослідному інститутові судових експертиз, які проводили ряд спеціальних досліджень. Отак завершилося «плавання» пірата інтелектуального моря.
Юрій Скобало
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: До ранку у маленькій церкві ...
Наступна новина: В Житомирській області ...
Бахилы: назначение, преимущества, область применения
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві
Программа '12 шагов': поддержка и восстановление с клиникой "Stop-зависимость"