У рік трагедії дубровиччанин Віктор Голяка працював в органах внутрішніх справ, у Дубровицькому райвідділі міліції, був молодшим сержантом. У першому півріччі 1986 року він проходив підвищення кваліфікації в місті Києв.
- Коли та як Вас направили до Чорнобиля?
- У ніч на 27 квітня під час того, коли я перебував на курсах підвищення кваліфікації в місті Києві, мій та інші взводи було піднято по тривозі. – розповідає Віктор Голяка. - Вишикувавши нас на плацу, лише в польовій формі, так і відправили всіх до автобусів, котрі вже на нас чекали. Наші командири нам причину виїзду не пояснили.
- Яку функцію Ви там виконували?
- Наша задача була в тому, що треба було евакуйовувати з місця трагедії людей. Пригнали до тисячі автобусів. Люди плакали. А ми з колегами ходили з квартири в квартиру та сповіщали людям про евакуацію та виїзд. Нам не давали жодних засобів захисту. Починаючи з 28 квітня, коли всіх людей було вивезено, ми здійснювали охорону жилих приміщень громадян, котрих було евакуйовано. Ще до цих пір пам'ятаю, що за мною була закріплена вулиця Героїв Сталінграда в місті Прип`ять.
- Чи були випадки мародерства?
- Так, звичайно, були. Вже 28 квітня ми спіймали зловмисника, який намагався здійснити крадіжку майна громадян, котрі виїхали з мертвої зони. А оскільки був уведений військовий стан, то вже 29 квітня затриманому було присуджено позбавлення волі строком на 7 років.
- Чи було у вас місце для відпочинку і як харчувалися?
- Нас поселили у Чорнобилі, - оповідує Віктор Голяка. - Перший час ми спали на бетонній підлозі, пізніше нам підвезли матраци. Їжу привозили зі столиці один раз на добу, але в цьому нам дуже допомагало місцеве населення, котре лишилося проживати у своїх рідних домівках, які приносили нам продукти харчування.
- Коли почалося відголосся радіації на Вашому здоров'ї та на здоров'ї ваших побратимів?
- Вже на четвертий день перебування в радіаційно забрудненій зоні у хлопців почали спостерігатися часті перепади тиску, були кровотечі з носа, свербіло в горлі. В мене ж був справжній шок, коли в 1991 році лікарі поставили діагноз – хронічне проявлення променевої хвороби. На даний момент проходжу 2 рази в рік курс лікування.
Віктор Голяка – пенсіонер ОВС, у 1998 році пішов на пенсію за вислугою років у званні майора. Окрім статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, отримав медаль за відмінну службу по охороні громадського порядку на території Чорнобиля.
- Зазвичай про ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС згадують двічі на рік: напередодні Дня ліквідатора 14 грудня та з нагоди чергової річниці найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття. Чимало з тих, кого відряджали на Київщину, навіть не знали, куди саме вони їдуть, і що їх там чекає. Тим більше не знали вони і про те, як це позначиться на їхньому здоров'ї, - розповідає начальник Дубровицького РВ УМВС підполковник міліції Сергій Родзін. – На жаль, «час» робить свою справу, і як би нам того не хотілося, але боротись із ним не в наших силах. Прикро, із ветеранів-ліквідаторів є й ті, що вже залишили нас. Вічна їм Пам'ять та подяка рідним і близьким. А нам залишається берегти у своїх серцях невмирущу пам'ять про «солдатів атомного фронту», які відзначилися доброю справою у раніше мало відомому куточку українського Полісся.
Катерина Семенюк,
Дубровицький РВ УМВС
України в Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: "Банківський ...
Наступна новина: В Чернівецькій області куди ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)