Рядовий міліції з позивним «Малой», старший прапорщик з позивним «База» та сержант міліції Ігор Дмитраш познайомилися з Тарасом ще під час навчання.
–Хлопці поважали та слухали Тараса, – пригадує рядовий з позивним «Малой». – Він дбав про своїх підлеглих, мов про рідних. Постійно контактуючи з волонтерами, він піклувався про те, щоб ми були забезпечені усім необхідним. Завдяки Тарасу хлопці отримали новеньку форму та берци.
«База» та Тарас Дорош стали справжніми друзями. Незадовго до смерті старший прапорщик запросив свого командира стати хрещеним батьком дитини. Той охоче погодився. Однак, уже невдовзі сталася трагедія.
– У січні під час розвідки у Станиці Луганській ми наткнулися на снайпера, – ділиться спогадами сержант міліції Ігор Дмитраш. – Першим пострілом було смертельно поранено Тараса Дороша. Куля потрапила йому у праву легеню. Помітивши, що стріляють з-за річки, «Малой» відкрив шквальний вогонь з кулемета. Лише після цього стрільба стихла. Коли ми підійшли до Тараса, він уже був без свідомості. Поклавши його в автомобіль, ми сподівалися, що він ще живий. Однак, коли передали командира медикам, ті констатували його смерть.
Командир першої роти Бійці батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення «Львів» майор міліції з позивним «Кеп» дуже болісно сприйняв загибель Тараса Дороша.
– Я втратив праву руку, – зізнається «Кеп». – Зараз в мене нема уяви, хто замінить Тараса. Я покладався на нього, міг довірити йому під опіку усю роту. Тарас тренував та виховував своїх бійців. Він виконував свою роботу бездоганно. За сумлінне виконання службових обов'язків його було нагороджено Почесною грамотою Львівської облдержадміністрації.
Cержанта міліції Тараса Дороша посмертно представлено до високої Державної нагороди, а громадські активісти виступили з ініціативою назвати його іменем вулицю у селі Малехів.
ВЗГ ГУ МВС України у Львівській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Вінничині міліція ...
Наступна новина: Очолювані свободівцем ...