УкрЗахідІнформ :: Василь Мадяр: "Скільки дітей

Про проблему протидії дитячій злочинності в студії «21-го каналу» днями розповідав начальник кримінальної міліції у справах дітей УМВС області Василь Мадяр.

Нещодавно в краї завершилася міліцейська спецоперація «Канікули».

- У школі діти знаходяться під наглядом педагогів. Коли починаються канікули, мало хто може забезпечити їм постійний нагляд, тож нерідко діти шукають собі заняття самі. Відповідно, нашою метою в цьому випадку є зробити все можливе, щоб діти не стали жертвами злочинів, і щоб їх не втягли в злочинну діяльність. На щастя, на Закарпатті канікули пройшли без надзвичайних подій із дітьми, - каже підполковник Мадяр.

Попри те, що операція «Канікули» завершилася, у міліції роботи вистачає. «Нині наша служба проходить реформування – є ідея відійти від каральної функції до профілактичної, – коментує начальник підрозділу. – Головне – вберегти неповнолітніх, щоб вони залишилися в щасливому дитинстві, а не мали проблеми з законом. З цією метою частіше навідуємося в школи, де є проблемні учні, працюємо з ними. Головне не виявити й посадити (це крайній захід, який нерідко ламає дитячу долю), а не допустити правопорушення. Всіма можливими способами! Нерідко навіть приводимо дітей у СІЗО, щоб показати іншу сторону медалі, дати зрозуміти різницю між нормальним повноцінним життям та існуванням у чотирьох стінах…»

Зі слів В.Мадяра, загалом нині кримінальна міліція у справах дітей у своїй роботі намагається максимально використовувати весь передовий досвід такого роду. «Говоримо наразі про досвід Канади та Польщі, але зауважу: ми не можемо накласти їхню систему на нашу ментальність та соціально-економічний стан. Тому намагаємося вибрати такі методи, які можуть бути адаптовані в Україні. Наприклад, у Канаді в кожній школі є офіцер поліції, але чи варто це у нас запроваджувати? Приміром, наразі апробовується схожа методика на Івано-Франківщині. Там у порядку експерименту призначені шкільні офіцери міліції. При цьому здійснений чіткий аналіз шкіл, їх розділили на 4 категорії за кількістю дітей, які вчиняли злочини. І відповідно працюють. Так, якщо в сільській школі за останні 5 років 1–2 злочини вчинені неповнолітніми, то нема сенсу там цілодобово сидіти міліціонерові. І навпаки: там, де ситуація складна, працівник міліції працює постійно. До речі, практика вже дала позитивний ефект».

Загалом Закарпаття в контексті розмови про неповнолітню злочинність ще доволі благополучний регіон. Зі слів В.Мадяра, за результатами 2014-го маємо майже на третину менше злочинів, учинених дітьми, ніж позаторік. Статистика втішає й свідчить про те, що все ж таки в традиційно релігійному Закарпатті спрацьовують свої методи виховання. На щастя, торік не фіксували випадків, коли діти б'ються, а відтак викладають відео в мережу Інтернет. Можливо, з огляду на ситуацію в країні, неповнолітнім не до пустощів?

«Але насправді злочини, які вчиняють діти, це величезна проблема, – відзначає начальник підрозділу. – Вивчаючи випадки, де діти є виконавцями правопорушення, ми бачимо, що в переважній більшості вони не розуміють, що роблять і які це може мати наслідки. Приміром, неповнолітній, заносячи палицю й завдаючи удару, не думає про наслідки. Дорослий, який уже має певний життєвий досвід, розуміє, що може трапитися, тому в переважній більшості випадків ту палицю навіть не підніме. Тому основою загальної профілактики кримінальної міліції у справах дітей і є те, щоб із наймолодшого віку роз'яснювати дітям, чим можуть закінчитися їхні вчинки, яка настає відповідальність. Профілактичні заходи можуть дати ефект не одразу, а через кілька років, але головне – результат».

Щодо категорій дітей, які втягуються в злочинну діяльність, то найбільше серед них неповнолітніх саме з неблагополучних родин. Трапляються й «середнячки», і навіть із цілком благополучних та забезпечених сімей. В. Мадяр розповідає: «Мотивація у неповнолітніх, які стають на кримінальну стежку, найрізноманітніша. Скільки дітей – стільки причин. Якась дитина намагається показати свій статус, хтось просто не має, за що купити їжу, комусь це цікаво. Трапляється часом і таке, коли батьки встановлюють тотальний контроль за дитиною і настільки «закручують гайки», що неповнолітній просто намагається вирватися з замкнутого кола. Дорослі повинні це розуміти й максимально спілкуватися з дітьми, щоб вони не ставали на хибний шлях. Головне при цьому розуміти, що для кожного віку будь-яка проблема важлива. Те, що нам, дорослим, здається дрібницею, для дитини може становити катастрофу».

Інша проблема – коли батьків немає. Коли з дітьми нікому говорити. В інтернатних закладах проводять певну роботу, а як бути з дітьми, чиї батьки постійно по заробітках? «Це називають соціальним сирітством, – каже В. Мадяр. – Тема актуальна для Закарпаття. Батьки виїжджають на заробітки, діти лишаються в кращому разі на дідусів-бабусь. До всього, батьки намагаються замінити свою відсутність грошима. Відтак неповнолітні нерідко, маючи час, кошти й не відчуваючи контролю, дозволяють собі зайве. Ця проблема величезна, й особливих методів профілактики в такому випадку немає, методику роботи з цими дітьми ми напрацьовуємо самі. Європа ж не виїжджає на заробітки, тож досвіду відповідного замало».

Щодо інтернатних закладів, то, зі слів В.Мадяра, зазвичай діти тікають із них у пошуках біологічних батьків: «Загалом для міліції зникнення дитини – це надзвичайна подія, яка розцінюється ледь не як убивство. Одразу запускається потужний і обширний механізм пошуку. Ми відпрацьовуємо всі можливі контакти, включаємо систему взаємообміну інформацією з різними службами. Повірте, це величезна трагедія».

На запитання, чи зафіксовані у краї факти кіднепінгу, В. Мадяр відповів: «На Закарпатті таких випадків не було. Але певною мірою дотичною до цього є проблема, яка виникає в результаті розлучення батьків, у яких є спільні діти. Наприклад, батько чи мати забирає неповнолітнього з метою впливу на протилежну сторону, й нерідко – в майнових питаннях. Дитина стає розмінною монетою в такій ситуації. Про травму, якої вона зазнає в підсумку, – зайве говорити. Тож я просив би батьків бути вкрай уважними й добре думати над своїми вчинками».

Загалом, як кажуть спеціалісти, міліція не вирішить проблему з дітьми за батьків. Психологи радять: найкраще виховувати дітей любов'ю та увагою.

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

Василь Мадяр: "Скільки дітей - стільки причин утечі з дому"

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів