Про це повідомив власкор IA ZIK.
Видно, так розпорядилася сама доля, щоб віддячити старшому сержанту 80-ї аеромобільної бригади Гавецькому за його відчайдушність, сміливість та жертовність. Серед запрошених був і його командир, старший лейтенант Володимир Вишневський. Саме його Андрій дивом врятував, ризикуючи своїм життям.
Трапилося це під час атаки російських найманців на 32-й блок-пост. Його командирові вибухом відірвало ногу. Він стікав кров’ю на відкритому для обстрілів полю. Сержант Гавецький скинув із себе бронежилет і, ризикуючи потрапити під «сепарську» кулю, кинувся рятувати офіцера. Він витягнув його з поля бою та зі ще одним бійцем завантажив у БТР, який за той час встиг під’їхати. А через два тижні клята «сепарська» куля таки дістала і його – вп’ялася в ліве плече. Тож він поїхав на рідні терени лікуватися, а заодно й поєднати корисне з приємним – одружитися.
Про відчайдушність зірвиголови з Підбужа десантники складають легенди. Недарма його вже встигли нагородити медаллю «За мужність» та орденом Богдана Хмельницького другого ступеня. Орден, до речі, вручали у Підбужі в день весілля.
Андрій Гавецький ще в дитинстві вирішив стати військовим. І це не випадково. Його батько – офіцер з бойовим досвідом, дядько пройшов Афганістан. І все ж не одразу пов’язав життя з військом. Після школи вступив у Київський національний університет культури і мистецтва. Та вже за три роки підписав свій перший контракт із Збройними Силами України, перейшов на заочну форму навчання. Справжнім випробуванням для юнака стала миротворча служба в Косово. Охорона табору, бойові патрулювання, спецоперації ще раз переконали Андрія – він зробив правильний вибір. Його вчорашні однокурсники з подивом переглядали фотографії в Інтернеті, де молодший сержант Гавецький у блакитному береті зі зброєю в руках підтримував мир на Балканах.
Після Косово у рамках програми підготовки миротворчих підрозділів Андрій побував у Німеччині, де вивчав тактику ведення бойових дій за стандартами НАТО, удосконалював знання іноземної мови. Відтак брав участь у міжнародному навчанні в Литві, де, за словами бійця, навчали як вести ближній і дальній бій.
Та не один Андрій Гавецький прославляє карпатське селище Підбуж Дрогобицького району своїми звитягами. Микола Шніцер – один із «залізних» кіборгів, які стали символом української військової доблесті та честі. Андрій Головань із сусіднього села Сторона, яке належить до Підбузької територіальної громади, проявив свою мужність при захисті Луганського аеропорту. Доброволець Василь Петлянко є взірцем жертовності. Безперечно, кожен із них заслуговує на окрему розповідь. Вони – герої, котрі пишуть нову історію України.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Львівщині керівник ...
Наступна новина: В Закарпатській області ...
Чому вуличні стовпчики та ліхтарні стовпи потрібно обирати надзвичайно уважно?
Критерії вибору автоматичних вимикачів Промфактор
Преимущества вентиляции в частном доме
Wellness value and effect of massage procedures