Про це вона пише на своїй колонці на «Українській правді. Життя».
Вона зазначає, що у мережі знову з’явилася тривожна інформація про величезний спад видання українських книжок. За словами генерального директора видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, цьогорічний випуск книжок в Україні може скоротитися в 4-5 разів, що означатиме неминучий і швидкий крах цілої галузі, причому постраждають не лише видавництва, а й книгарні і друкарні.
«Про потенційну загрозу для розвитку «людського капіталу» я згадаю лише на маргінесі, тому що цей аргумент мало до кого промовляє у нашій владі, – зазначає Коваль. – Але вірю, що загроза опинитися на найближчі роки без книжок, може мобілізувати на рішучі дії саме ту частину «капіталу», яка розуміє реальні наслідки цієї катастрофи і готова на рішучі дії, щоб їй запобігти».
За її словами, причин скорочення, які називає Красовицький, зумовлені ринковими чинниками: «У зв’язку з різкою девальвацією гривні у 3-4 рази, порівняно з минулим роком, подорожчав папір та інші поліграфічні матеріали, які переважно є імпортними. Збільшення вартості енергоносіїв призвело до зростання вартості друкарських послуг, перевезення, складування та збуту, що спричинило зростання собівартості друкованих книжок в таку ж кількість разів. Відповідно, видавці, щоб мати можливість хоча б відтворювати свої обсяги випуску, будуть змушені підвищити відпускні ціни».
О. Коваль зазначає, що книжка, аналогічна тій, що ще кілька місяців тому коштувала 50-80 грн, зараз коштуватиме 200-300 грн. Але питання, власне, не в ціні, а в платоспроможному попиті, який через зрозумілі обставини, знизиться в рази.
Президент Форуму видавців нагадує, що Верховна Рада і уряд, начебто, пішли назустріч і зберегли для видавців пільги з ПДВ і податку на прибуток.
«Але я вже не перший рік змушена повторювати, що корінь проблеми з українською книгою зовсім не в наявності чи відсутності пільг, а в низькому попиті на цей важливий для життєдіяльності кожного здорового суспільства продукт. Низький попит, в свою чергу, не сприяє зростанню конкурентної пропозиції, і так по колу.
Так, якісних українських книжок поки що замало, щоб задовільнити всі мейнстрімні чи нішеві потреби.
Так, об’єктивні дослідження і ринкові дані свідчать про те, що українці читають і купують замало книжок, які явно не належать до споживчих пріоритетів.
Так, зараз війна з усіма найгіршими очікуваннями, так, інфляція, економічна криза, яка от-от обернеться колапсом і призведе до чергової політичної кризи.
Так, ми знаємо, що з державних і місцевих бюджетів можуть виділити ще трохи, хай 10 – 20 – 30 млн грн, але якщо падіння продажів справді становитиме 60-80% в тиражах, то це не допоможе вижити дев’ятьом з десяти видавництв», – пише Коваль.
Вона нагадує, що у попередні роки пропонувала системні заходи, які дозволять стабілізувати і поступово покращити ситуацію на українському книжковому ринку, їх перелік можна ще доповнювати, але їх впровадження займе 1-3 роки, в менш бурхливий час. Однак, якщо ж прогноз Красовицького справдиться, то за півроку стабілізувати вже не буде чого. Саме тому потрібні швидкі радикальні заходи для порятунку самих себе. Олександра Коваль зазначає, хто ж може кинути видавцям рятівне коло, як не самі читачі книжок.
«Вони йдуть в книгарні і купують. Будемо вірити, що вони зможуть виділити на купівлю книжок ту ж суму, що й торік, але купити за ці гроші зараз можна буде лише половину чи навіть третину того, що торік. Оскільки читачам зі звичкою цього замало, можна очікувати, що вони підуть в бібліотеки, в яких їх очікують…
Але полиці бібліотек, з їх достатньо убогим асортиментом, також спорожніють на 60 – 70%. Що ж вони читатимуть?», – запитує вона.
Президент Форуму видавців пропонує для обговорення схему, яка допоможе бібліотекам виконувати свої функції із забезпечення рівного доступу до інформаційного і культурного продукту і, одночасно, посприяє збереженню і стабілізації видавничої галузі. Йдеться про впровадження оплати за користування бібліотечними фондами.
«Так, я знаю, що бібліотекам брати оплату за це, начебто, заборонено, – пише Коваль. – Інша версія – вони самі не хочуть, бо це складно, не вміють, бояться і лінуються. Так, я розумію, що будуть обурені голоси, що знову хтось хоче нажитися за рахунок людей, які вже й так сплатили податки. Але, можливо, саме зараз настав час усвідомити, що вже ніколи не буде так, як раніше і що ми всі мусимо домовитися, створити нові правила гри і після цього їх дотримуватися».
Вона наводить дані Національної парламентської бібліотеки: «Якщо за кожну «книговидачу», а їх, судячи з даних, у 2013 р. було 198 млн 793 тисячі 270 книжок, 85 млн 438 тисяч 600 одиниць періодики, 119 тисяч 570 аудіовізуальних продукти і 456 тисяч електронних видань, то сплачуючи лише по 1 грн за прочитання, можна назбирати понад 250 млн гривень, які можна витратити власне на закупівлю нових книжок в українських видавців».
Олександра Коваль виділяє переваги такого нововведення:
* активізуються бібліотеки, пояснюючи своїм читачам важливість цього спільного зусилля; вони зможуть на практиці пересвідчитися у важливості того, чим займаються; отримавши матеріальну підтримку від своїх читачів, вони будуть впевненіші у зовнішньому фандрейзингу і зможуть залучити додаткові кошти від спонсорів і меценатів;
* мобілізується читаюча громадськість, адже тепер стан «своєї» бібліотеки залежатиме виключно від зусиль і доброї волі читаючої спільноти; ця мобілізація сприятиме й появі нових сенсів спільної активності на підтримку бібліотек; люди навчаться солідарно тиснути на місцеву владу, щоб отримати належні їм культурні послуги і продукти;
* влада опиниться під тиском і надалі зважатиме на потреби місцевих громад в культурному продукті і послугах;
* видавці матимуть можливість видати більше нових книжок, налагодити горизонтальні зв’язки з бібліотеками, зрозуміти їх потреби;
* бібліотеки отримають 250 млн грн на закупівлю замість теперішнього майже нуля, зможуть придбати в рази більше нових книжок і стануть незалежними у своєму виборі;
* читачі отримають більше нових книжок і можливість впливати на їх вибір.
О. Коваль додає, що від впровадження плати у бібліотеках ми втрачаємо «на 250 млн грн менше в кишенях 46 млн українців (по 5 грн на особу) або ж лише у 10 млн активних користувачів бібліотек (по 25 грн на особу на рік)».
Олександра Коваль зазначає, аби запровадити таке нововведення, доведеться докласти трохи зусиль і багато доброї волі:
* потрібно швидко впровадити всі необхідні регуляторні механізми, які дозволили б бібліотекам брати оплату за користування фондами. Одночасно бібліотекам потрібно надати господарську і фінансову самостійність, можливість самим розпоряджатися зібраними коштами, але виключно на поповнення фондів;
* перед тим їх потрібно переконати у важливості і абсолютній необхідності цього кроку, адже навіщо утримувати бібліотеки, в яких не буде нових книжок і, відповідно, читачів;
* перед тим потрібно сформувати громадську думку і заручитися підтримкою впливових людей в регіонах, розгорнути потужну кампанію на підтримку цього кроку;
* крім того, як тимчасовий захід, пропоную органам місцевого самоврядування, які запланували кошти на ремонти бібліотек, в цьому і наступному році скерувати їх на закупівлю книжок.
«Так, я чудово розумію, що це лише один сегмент, і що всі проблеми видавців не вирішаться відразу, – зазначає Коваль. – Є ще питання шкільних підручників, функціонування самого ринку, створення преференцій для виробників і розповсюджувачів, регулювання імпорту, стимулювання попиту».
Президент Форуму видавців зізнається, що раніше ніколи не думала про запровадження платного доступу, адже «це якось не по-європейськи», однак, видається, що це може бути саме тією ниточкою, потягнувши за яку, почне розплутуватися весь клубок книжкових проблем.
«Хотілось би, принаймні, влаштувати конструктивне громадське обговорення такої перспективи і виробити дієві механізми реалізації», – додала вона.
О. Коваль зазначає: «Життя зараз дає нам багато прикладів того, що люди відчули свою суб’єктність, вони хочуть впливати або самостійно вирішувати життєво важливі питання. Якщо бібліотеки, видавництва і книжки є життєво необхідними – суспільство зможе само вирішити це питання. Роль держави і ЗМІ в цьому випадку – посприяти запускові процесу і надалі не втручатися з контролем і новими податками».
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Рівненській області ...
Наступна новина: У Рівненській області ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?