Про це йдеться у сюжеті проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щочетверга о 22:00, щонеділі о 22:30 на телеканалі ZIK).
Перші спогади про жінку-офіцера Олену Степанів зафіксував відомий тогочасний журналіст Осип Назарук. У своїх записах він резюмував, що такі, як Олена Степанів творять новий тип жінки XX століття – жінки-воїна.
Саме галичанки стали першими в Європі жінками, які з початком Першої світової війни вирішили податися до війська. Вдавалися до хитрощів, адже у ті часи в суспільстві жінка зі зброєю було не просто не популярним явищем, а й обурливим.
Так, активістки окремої «жіночої чети 33-х» Олена Степанів, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко та Павлина Михайлишин ще до війни опановували військові навички. Коли ж почалася мобілізація, зголосилися йти на фронт. Дозволу не отримали, тому потрапили в лави УСС хитрощами як добровольці.
«Хтось із тих, хто готував списки, вирішив для кращої ситуації записати дівчину як Степанів Олег. І лише через деякий час вона числилася у лавах «усусів» як Степанів Олена», – говорить директор Музею історії НУ «Львівська Політехніка» Ганна Кос.
У 1915 році, під час боїв у Карпатах, ставлення до дівчат змінилося. Галичанки воювали нарівні з чоловіками і не поступалися найвправнішим стрільцям.
«Олена Степанів була дуже сильною, могла проходити по 15 км щодня. Павлина Михайлишин навіть відморозила ноги на Маківці. Її відправили в госпіталь, а потім вона знову повернулася на фронт», – додала кандидат історичних наук Ольга Бежук.
Двадцятирічні галичанки вдало штурмували Маківку, успішно воювали під Комарником і Болеховом. Австрійські газети тоді зазначали, що це перші в Європі жінки-воїни, які не лікували, а стріляли на війні.
«Навіть цісар Франц-Йосиф, дізнавшись про звитяги Олени Степанів, яку нагородили медаллю за хоробрість і Залізним Хрестом Карла, сказав, що якби в його армії кожен воював як Олена Степанів, то він би переміг у війні», – наголосила Ольга Бежук.
Олена Степанів була найзавиднішою нареченою-стрільчинею. Саме їй українські січові стрільці присвячували свої пісні. А карикатуристи не раз сміялися із безнадійно закоханих в Олену Степанів вояків.
Сама ж Олена Степанів, як вважають дослідники, по-справжньому була закохана лише одного разу – у старшину «усусів» Івана Чмолу, з яким товаришувала ще зі Львова. На думку Ганни Кос, почуття було взаємним, утім пара розійшлася. Дослідники припускають: сварка трапилась через непоступливу вдачу і сильний характер обох закоханих.
Після цього за стрільчинею почав активно упадати старшина артилерії австрійської армії – Роман Дашкевич, з яким Олена побралася у 1920 році.
«Це були люди одної біографії, одної любові, одних почувань, – описав пару дослідник історії визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття Роман Коваль. – Вони хотіли, щоб Україна була вільною і знали, що для цього потрібно збудувати українське військо».
На початку Другої світової пара все ж розійшлася. Роман, побоюючись арештів і репресій, прийняв рішення їхати на Захід. Олена Степанів відмовилася від еміграції.
«За свідченням її сина, Ярослава, вона ніколи не пошкодувала, що залишилася в Україні, – наголосив Роман Коваль. – Разом зі своїм народом витримала всі випробування, які лягли на її плечі».
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На поцуплені у знайомого ...
Наступна новина: Закарпатські міліціонери ...
Замена экрана Xiaomi 12
Переваги агенства інтернет-маркетингу від Penguin-team
Почему стоит купить форсунки для полива?
Почему стоит купить молд силиконовый в интернет магазине Zabaganka?
Отличный выбор для стильных образов: красивые квадратные ногти
Переваги ІСТЕЛ 3000 - провідного українського постачальника