Ще будучи студентом богословської семінарії, Степан Пап брав активну участь в організації підпільної молодіжної організації "Юнацтво ОУН" на Закарпатті. На початку 1940 року в Хусті відбулися організаційні збори ОУН, участь в яких взяв і Степан Пап. На цих же зборах підпільників його було обрано членом Крайового Проводу ОУН. Йому було доручено ідеологічну роботу серед членів ОУН. Він відповідав також за пресу, за випуск газети "Чин", був її редактором. Було видано 4–5 номерів. Майже всі вони мали по 16–18 сторінок. Одночасно було випущено і кілька листівок, брошурку "Via dolorosa" – "Обвинувачую Мадярщину", написану Степаном Папом і його помічниками. Найбільш ідеологічним і патріотичним був серпневий номер 1941 року, в якому була надрукована програма підпільної організації і обвинувачення угорських окупантів за злочини, що вони вчинили проти українців Закарпатця. Про цей номер газети слід окремо сказати, бо він став головним обвинувальним документом на судовому процесі.
Про працю "Велика боротьба" Степан Пап зробив такий автокоментар: "Тисячолітнє панування мадярів над карпатськими русинами я знаю лише з літератури та архівних джерел, а останній період перебування русинів під владою мадярів (кінець 19 і початок 20 ст.) – із спогадів моїх земляків старшого покоління. В 1939–44 роках, однак, я на власні очі бачив і на власній шкірі зазнав фанатичний шовінізм мадярських фашистів, які з благословення Гітлера неймовірними тортурами придушували нашу боротьбу за свободу. В часі, коли тисячі українських патріотів були мучені в тюрмах Угорщини або змушені були емігрувати за кордон, угорський уряд лицемірно заявляв світові, що слов'янські народи, в тому числі й карпатські русини, лише під Святостефанською короною і під проводом мадярів мають усі умови для всебічного розвитку своєї культури.
На щастя, історія не виправдала надії Гітлера і його васала Хортія на всесвітнє панування. Закарпаття волею більшості населення 1945 року возз'єдналося з українським народом. Однак воно в рамках Радянського Союзу не здобуло очікуваної волі, хоч і вступило на шлях національного відродження. Та коли Україна стане самостійною й незалежною державою (а станеться це в близькому майбутньому), потім і Закарпаття, стане її вільною й щасливою складовою частиною.
Та я, повчений гірким досвідом, не виключаю, що прийде час, коли і в нашому краї підіймуть голови антиукраїнські сили, які будуть вимагати відриву "Угорської Русі" від України і її повернення в лоно Святостефанської корони, куди вона ніби "історично" належить на основі тисячолітнього перебування в державних кордонах Угорщини. Моя праця на основі історичних фактів і власних спостережень має показати людям, що співжиття карпатських русинів-українців з мадярами зовсім не було таким ідеальним (зокрема, від другої половини 19 століття), яким намагаються представити його антиукраїнські сили. Воно було позначене великою боротьбою нашого народу за національні, соціяльні, релігійні і культурні права".
З цього стає очевидною потреба видання книги для сучасного читача. Особливо в час, коли так гостро стоїть питання незалежності України.
Про це повідомили в прес-службі Закарпатської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Вінниччині 159 селян вже ...
Наступна новина: Чернігів: Кримінал за ...