Сейф – добре, ДСО – краще
Саме так учинила одна моя знайома, з автомобіля якої невідомий поцупив відеореєстратор. А оскільки перед тим ще й була спроба проникнення в її квартиру – то вона подбала про оснащення свого помешкання якісною охоронною системою із сигналізацією.
З такими проблемами звертаються громадяни і до командира батальйону №1 полку міліції охорони УДСО при ГУ МВС України у Львівській області Володимира Харка. Детально ознайомити їх з умовами договору, а потім, в разі укладення угоди, гарантувати цілісність їхнього майна – першочергові завдання міліції охорони. Звісно, час змінюється, і вітер реформ, можливо, якимось чином торкнеться і трансформує не один підрозділ з-поміж існуючих нині. Але на ДСО – єдина служба, що сконцентровує свої зусилля на безвідмовній охороні приватного та державного майна. Різні подібні фірми, створені приватними підприємцями, демонструють набагато нижчий рівень підготовки та повільніше реагують на виклики.
Володимир Харко розповів, що в його безпосередньому підпорядкуванні 195 працівників, а це чотири взводи добре підготовлених професіоналів. Перебуваючи на бойовому посту, вони щосекунди готові до оперативного реагування на сигнал тривоги, що надходить з того чи іншого об'єкта, – і це без жодних перебільшень. До слова, автор цих рядків, за редакційним завданням, їздила разом з нарядом УДСО, й особисто переконалась: автопатруль за три-п'ять хвилин прибуває на місце виклику. Навіть незважаючи на «корки» на автошляхах, водій завжди знаходив коротшу дорогу провулками, бо досконало орієнтується на місцевості.
А загалом у Львові задіяні 12 нарядів, ще один – у м. Винники. По приїзді працівники служби найперше з'ясовують причину спрацювання сигналізації, яка може бути й випадкового, природного характеру. Скажімо, у приміщенні відчинене розбите вітром вікно. Проте нерідко трапляється, що сигнал не хибний, а є наслідком проникнення крадія. Хай там як, екіпаж одразу виїжджає за адресою, і таких тривог виникає у середньому 140–160 на добу. Чимало досить нестандартних ситуацій.
У грудні минулого року правоохоронці затримали молодика, який поцупив у квартирі гроші та коштовні прикраси. Уздрівши прибуття наряду міліції, він забіг назад у квартиру, але сховатися чи втекти через вікно йому не вдалося – так і попався на гарячому.
Нещодавно звернувся по допомогу власник легковика із заявою про його викрадення. Працівники УДСО досить швидко за вказаним орієнтуванням розшукали транспортний засіб, за кермом якого, як з'ясувалося, перебував малолітній син потерпілого. Хлопчина без відома дорослих вирішив самостійно покататися. Що й казати – подивуванню чоловіка не було меж! Мабуть, він дуже пошкодував, що навчив свого нащадка крутити «баранку», а от елементарним правилам етики та законослухняності – ні.
У наш непростий час, коли терористична загроза населенню неабияк зросла, усім слід проявляти подвійну обачність. І діяти, як працівники однієї зі шкіл, котрі біля входу вранці побачили чималу валізу. Вони негайно викликали правоохоронців. Згодом відповідні служби повідомили, що чемодан – порожній, але все-таки підтвердили: в непевних випадках ліпше перестрахуватися. І самостійно цивільним громадянам не слід торкатися «нічийних», начебто загублених речей.
Нерідко тривожні виклики надходять з об'єктів торгівлі. Наприклад, у супермаркеті один громадянин намагався пронести повз касу 69 штук (!) кіндерсюрпризів на загальну суму 1100 гривень. Для зівак – курйоз, а для торговельного закладу – збиток. І таких випадків чимало, коли крадій цупить речі або харчі аж ніяк не першої необхідності, так би мовити, не від голоду чи крайньої нужди, а щоби товар потім збути. Малоприємним видається і спілкування із захмелілими клієнтами нічних розважальних клубів, які дозволяють собі бешкетувати, відтак адміністрація змушена викликати міліцію. Працівники УДСО намагаються вплинути на таких осіб найперше психологічно, заспокоїти, однак, у разі фізичного опору, можуть і до райвідділу доправити. Слід додати, що працівники держохорони реагують не тільки на виклики приватних власників, з якими уклали «охоронні угоди», а й на дзвінки на номер міліції 102.
Міліція охорони активно долучається до охорони стратегічних об'єктів. Наприклад, минулоріч виконували таку місію на Добротвірській ТЕС. Також задіяні у забезпеченні порядку під час масових заходів – футбольних чемпіонатів, пасхальних та різдвяних ярмарків і т. ін.
Про колектив і сім'ю
Володимир Харко навів ще один аргумент на користь ДСО, порівняно з приватними охоронними фірмами. Від них злодій може відкупитися, запропонувавши хабар, і про цю оборудку власник об'єкта ніколи не дізнається. А в наряді патрульних державної служби – троє, тож такий номер, хоч плач, хоч скач – не пройде.
Розповідаючи про колектив, старший лейтенант міліції згадав про добру традицію наставництва, що й досі не загублено. Ветерани, такі, як Дмитро Іванович Курляк, Іван Іванович Малькут досі працюють у цивільній охороні служби та щиро діляться досвідом з новачками та молодшими колегами.
У Володимира Харка гарна родина. Його батьки, шановані односельцями, мешкають у Крехові, що на Жовківщині. Мати Галина – тепер пенсіонерка, а батько Володимир – директор місцевого підприємства. Колись він був трактористом у колгоспі і саме тому жартівливо напучував сина: «Я все життя працював руками, тобі ж – працювати головою». Що ж, службові обов'язки правоохоронця дійсно вимагають не лише фізичних зусиль, а й інтелектуальних. Має Володимир і власну молоду сім'ю: дружину Віру та донечку Вероніку, які всіляко підтримують його, розраджують. Коли злагода і мир у родині, то й трудові будні здаються насиченими та яскравими. А проблеми, що є завжди і у всіх, ніби й легше розв'язуються.
Наталя Замедянська,
Львів
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Волинській області ...
Наступна новина: В Чернівецькій області ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві