У Львові відкрили виставку,присвячену в’язням тоталітарних режимів

У першій львівській медіатеці відкрито виставку для вшанування живих борців за незалежність Української держави, які пережили радянський і нацистський тоталітарні режими.

Вісім життєвих історій людей, зафіксованих у їхніх біографіях, фрагментах спогадів, світлинах та документах, які пройшли «пекло» концентраційних таборів, розповідають про боротьбу з окупантами. Також в експозиції стисло викладено історію перебування Галичини у складі авторитарної Польщі, тоталітарних СРСР та Німеччини.

Про це повідомляє кореспондент IA ZIK.

За словами директора музею «Територія терору» Тараса Чолія, ідея виставки виникла з бажання дослідити історії людей, які становлять цілу епоху, що минає, однак ці люди ще є серед нас.

«Вони можуть проаналізувати і зрівняти, чим відрізнявся комуністичний режим від нацистського, як було жити «за Польщі» і яким стало життя в Радянському Союзі. Тут реальні свідки цих подій. Тож ми хочемо розповісти про них більше…»

Отож, на виставці представлені вісім особистостей, які брали участь в національно-визвольному русі: Ярослава Гасюк, Степан Горечий, Ганна Іваницька, Віра Крокіс, Орися Матешук, Любомир Полюга, Текля Тихан, Ірина Шуль. «Кожна з цих особистостей заслуговує окремої книги, фільму, пам’яті», – говорить Тарас Чолій.

«У радянські часи їхнє кліше – «бандерівці». Наше завдання було показати їх як цілісних особистостей, звільнити лише від одностороннього погляду, адже мало хто про них знає чи має можливість поспілкуватися. Звичайно, серед них є відомі постаті, але є й ті, хто не має навіть видрукуваної автобіографії». Тож наше завдання створити медіаархів зі спогадів очевидців», – розповідає координатор виставки Людмила Левчинюк.

П’ятеро героїв, серед яких Степан Горечний, Віра Крокіс, Дарія Полюга, Ірина Шуль та Текля Тихан прийшли особисто на відкриття виставки, аби поділитися спогадами про таборове життя.

Живим свідкам, які черпали натхнення до боротьби в Романа Шухевича, аби зберегти національну окремішність, зараз в середньому дев’яносто років, найстарша – Ірина Шуль – 1918 року народження.

«Це був такий час світлий, неповторний. Тепер йдуть хлопці: в мене внук 22 роки пішов воювати, я переживаю, а сама я тоді не боялася нічого, в нас були такі вчителі, провідники, які нас надихали. Тож дивуюся: скільки народу впало, а тепер встояти не змогли. Чому ми не можемо мати своєї держави?», – роздумує колишній політв’язень Дарія Полюга.

Про це повідомив ZIK

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

У Львові відкрили виставку,присвячену в’язням тоталітарних режимів

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів