З одним із спортсменів, що отримав чемпіонське звання поспілкувалася редактор газети «Вектор Безпеки» Леся Билень. Спортсмен-рятувальник розповів про своє враження від Чемпіонату і поділилися планами на майбутнє.
- Ігоре Сергійовичу, розкажіть нам як стали спортсменом? З чого починали, що надихнуло?
- Власне, я все життя шукав “своє”. Ось відходив 10 років на плавання, ще з шкільних років. Я чесно плавав, чесно віддавав належне, що то не моє, чесно ходив далі і “безмедально” повертався додому з усіх змагань. Коли ти робиш щось “непогано”,це вже не твоє, треба робити “відмінно”, прагнути бути кращим. З своєю немалою тілобудовою вирішив знайти себе в тренажерному залі. Перші три роки з 2010-го займався для себе, для підтримки форми, а потім в мене повірив тренер, водночас я зумів досягати хороших результатів ледь не щоденними тренуваннями з липня минулого року.
- Тобто Ви займаєтеся не так давно, а вже тримаєте в руках золоту медаль і ступінь майстра спорту? На скільки мені відомо,до цього йдуть роками і поступово?
- Теоретично так і є. Але я про це й кажу, коли знаходиш “своє” і віддаєшся цій справі повністю, то результати не змусять довго чекати. Насправді, я не претендував до самого дня змагань на майстра спорту, ми впевнено з тренером мене готували до виконання нормативу кандидата в майстри спорту. Як то кажуть «для початку. Але так сталось (сміється), в останні хвилини, я собі вирішив “а давай!” і замість нормативних 225 кг на к.м.с. мені вдалась станова тяга у 245 кг. Ось так, майже ненароком, на спортивному азарті, адреналіні, виконав норматив МС ВПА Україна у віковій групі — Оpen, дивізіону RAW AMATEUR, у ваговій категорії 125 кг.
- Не мала вага. Як каже моя бабця “з твоєю силою, та й города копати”)))) . А чим ще займаєтеся? Які маєте досягнення?
- Ну, був час, коли мене вразив американський футбол. Йому я теж віддав 3 роки спортивного життя. Є команда “Рівненські монархи”. Футбол тоді, та в принципі, як і зараз, не є якоюсь мейнстрімною штукою, як от типу волейболу. Там такі кремезні дядьки, досить агресивний, суто чоловічий вид командного спорту. Тобто, і в формі себе достатньо підтримуєш, і виплескуєш все за день накопичене у гру.
- О, а чому ж закинули?
- Та отримав серйозну травму плеча, відповідно бути в захисті чи нападаючим, маючи не функціональну руку зовсім не виходило. Тому ось так. Хоча, до речі, на згадку лишилась участь у чемпіонаті України, де ми вибороли 3 місце.
- Ну видно, так і мало статися. Які маєте плани на майбутнє у сфері пауерліфтингу, адже золото на руках, титул майстра спорту теж?
- Працювати, працювати і ще раз працювати. Наше тіло дуже ліниве, достатньо місяць не позайматися і воно вмикає амнезію (сміється), тому треба щоденно тримати себе в формі, виточуючи власним потом і зчіпленими зубами нові досягнення на наступних змаганнях. В майбутньому поставив собі за ціль отримати звання Майстра спорту міжнародного класу. Не важливо, скільки для цього буде потрібно часу - півроку чи 2 роки, важливо що це мені подобається. І головне те, що я відчуваю всебічну підтримку як з боку моїх рідних і близьких, так і з боку керівництва Головного управління.
Тож побажаємо хлопцям лише перемог. Молодці, так тримати!
ГУ ДСНС України у Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Хмельниччині вогнеборці ...
Наступна новина: В Закарпатській області ...