Дорога Ірено!
Очікувала роман «Ґудзик-2», як багато хто з тих, кого рятує творчість Ірен Роздобудько. Очікувала, але не сподівалася такого повороту подій у романі. Ірено, ну як ти так можеш? Як можна залишатися дуже сучасною і, водночас, не опускатися до кон’юнктури, до бажання подобатися? Очевидно, що ти ніколи не ходила і вже ніколи не ходитимеш строєм.
Дочитала і розплакалася. Настільки болить пережите ще недавно. Водночас – якесь зійшло на мене полегшення: усе не на марно, так чи інакше, але ми рухаємося до свободи, геть від совка, від «новочеркаського розстрілу» – до українського Майдану. Думала й про нашого Андрія, вбитого російським снайпером десь під Костянтинівкою. Зрозуміла: тільки-но вийде книга, подарую її сестрі, матері загиблого воїна, бо слова, думки героїв роману підтримають її, зміцнять. Ще недавно заявляла, що не можу і не хочу зараз читати про Майдан. А тут… Саме такий Майдан нам потрібен в українській літературі – без кон’юнктури і фальші. І тут ти, Ірено, разом з Вікою Амеліною (маю на увазі її роман «Синдром листопаду») для мене – білі ворони. А ще мені відчулося: ти – у солідарному колі, про яке говорила свого часу Ліна Костенко. У твого головного героя – є й від «українського самашедшего». І це нормально, це «діагноз» і «курс лікування» для «середньостатичного» українського інтелігента.
Як я відчула текст? Це роман, звісно, про кохання. Але кохання не ходить просто так у білих одежах із закоченими до неба замріяними очима. Закохані чи ні, ми проживаємо життя. Це роман про те, як ми проживаємо життя. Це роман – про людину, про совок і звільнення від рабства, про гідність. Ніби – запах бузку, морська хвиля, ґламурні понти, самозацикленість богеми і раптом – глибина соціально-політичних проблем.
Запах бузку у Берлінгтоні, дощ у Нью-Йорку, райський спокій за вікном замку десь у Шотландії і… «гумове» містечко десь на сході України й палаюча гума і кров на Майдані. Тихе, розмірене, благополучне життя на Заході, за океаном і творчі клопоти… Майдан, круті чобітки, виміняні на подерті кросівки на Майдані – щоб бігти до Михайлівського собору рятувати поранених.
Так, це вже не назвеш «любовним» романом, мелодрамою. Це, мабуть, і соціально-політичний роман. Якщо взагалі є потреба у таких визначеннях. Достатньо одного слова: класно, легко! І – глибоко, дуже все «по-дорослому».
Є геніальні паралелі, їх треба відчитати: провінційне місто на Донбасі, де єдина робота – виробництво гуми, торгівля на трасі гумовими шинами, совкове рабство, безпробудна пиятика від безвиході – і палаючі шини Майдану, аби захистити від «татаро-монгольської», тобто беркутівської навали, українців, які повстали проти цього рабства. Про деградацію «офіцерства». Про тих і тих: «Певно, совісні люди були. Зараз таких немає – зараз всі наказ виконують, роботу втратити бояться. Мабуть, той, хто цю кашу заварив у сімнадцятому – добре знав, що страх з людьми робить». Червоні доріжки голлівудської слави – червоні від крові стежини до української незалежності.
Проблеми східної України, цього робітничого регіону, коли темрява, «а вчитися робітнича гордість не дозволяє».
Книга про шлях від гумового анабіозу до Революції гідності.
Події у радянськосоюзному Новочеркаську 1962-го року – і Україна 2013-2014 року. «Новочеркаський» офіцер, який застрелився, відмовляючись стріляти «у народ», – і беркутівці, що добивають лежачого.
Понавиписувала собі цитат. От хоча б оце:
«Не ваше собаче діло, маестро! Мова піде про генетичне рабство, страх перед владою і страх влади, про мить, коли люди з бидла перетворюються на народ… Починаючи від сотворіння світу і до наших днів».
Тут відчитується багатошаровість проблем: тут і про те, що з нас і з нами роблять вчителі, і про стан українського кіно, і про проблеми старості (і з гумором, і з тихим смутком), і про «розрубаність на два непримиренних шматки» – рідні люди і рідна країна. І це такою мовою тихою – жодного натяку на гасловість.
Велика користь і позитив книг Ірен Роздобудько – якісь пізнавальні родзиночки: спонуки до знання. Це плюс, якщо говорити про подолання бидлізації населення. У «Гудзику-2» зустрінеш імена – Василь Попадюк, Марія Заньковецька. Чи-от затока Сан-Дієго. Хочеться погуглити, загуглитися-заглибитися. Та те ж повстання у Новочеркаську – що ми про нього знали? А після «Гудзика-2» є потреба пошуршати в архівах, запустити пошук.
Чи от з цікавістю для себе довідалася, хто такі дислектики.
І ГОЛОВНЕ, що знаходимо в усіх у твоїх, Ірено, книгах – енергетику світла й добра, яка надає сили жити. Жити, навіть якщо бачив на власні очі убитих, навіть якщо не можеш з тими спогадами дати раду, поставити крапку. «Ґудзик-2» – це ТАКА підтримка, що мама моя рідна…
А ще, чую Адажіо Альбіноні – це якщо фільм за романом знімати.
Дякую.
Довідка IA ZIK.
Українська письменниця Ірен Роздобудько закінчила роботу над продовженням роману «Ґудзик» – цього з нетерпінням чекали шанувальники її творчості. Про це написала сама Ірен Роздобудько на своїй сторінці у Facebook: «...ніколи не була забобонною, казала, що пишу «Ґудзик-2» (Десять років по тому...). Починала в мирні часи. Кинула, адже не було на те часу))) І ось закінчила редагувати... 17 грудня 2014. Все. Дякую всім, кому це цікаво, хто запитував і чекає. Ваша І. Р.», – йдеться у дописі.
У «Ґудзику-2» герої її книги стали на 10 років старшими. У книзі письменниця відповідає на питання, чи знайшов головний герой свою кохану.
«Герої розповідають про те, як склалося у них життя через 10 років. Описую події в книзі за сучасних років. Сучасні стосунки між людьми. Як ми політично змінилися з того часу. В якій зневірі живемо», – розповіла Ірен Роздобудько.
Зазначимо, «Ґудзик» вийшов у світ 2005 року. Тоді ж твір отримав перше місце на конкурсі «Коронація слова» в номінації «роман».
Дія роману починається наприкінці 80-х років минулого століття. Фатальна зустріч у мальовничому куточку Карпат змінила життя головного героя Дениса. Він пройшов усі кола пекла в Афганістані, але вижив. 20 років потому ми знову бачимо Дениса, але тепер він – успішний керівник рекламної компанії. Проте минуле кохання знову увірвалося в його життя, і все летить шкереберть.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Львові у Самборі в ДТП ...
Наступна новина: В Житомирській області ...
Маршрутизатори з підтримкою Wi-Fi 6: Чи варто оновлюватись для підвищення швидкості Інтернету вдома?
Замена экрана Xiaomi 12
Переваги агенства інтернет-маркетингу від Penguin-team
Почему стоит купить молд силиконовый в интернет магазине Zabaganka?
Отличный выбор для стильных образов: красивые квадратные ногти
Переваги ІСТЕЛ 3000 - провідного українського постачальника