Про це повідомляє кореспондент IA ZIK.
Роздумуючи над питанням, чому увага російської влади та ЗМІ так пильно прикута до подій в Україні, Костянтин фон Еґґерт своє пояснення сформулював в контексті світогляду росіян:
«Все, що трапилося протягом 2014 року і продовжується тепер, пов’язане з російською ідентичністю, з тим, як ми себе бачимо. Це питання з моменту розпаду Радянського Союзу залишається для нас головним. Адже частина республік цієї незалежності не хотіла. За триста років імперія в різних її формах стала змістом нашого життя. Тож сповнені гордості за сильну і могутню імперію, ми, росіяни, звикли вважати, що все тримаємо на своїх плечах».
Намагаючись бути щирим і об’єктивним зі студентами, пояснюючи російсько-українські відносини, московський журналіст говорить про те, в яких умовах формувалось російське суспільство останні двадцять років:
«Крах СРСР наступив так швидко і неочікувано, що ця травма для Росії залишилась неподоланою. Новий-старий політичний клас не запропонував росіянам нічого, що могло би бути альтернативою і вело би вперед. Однак в 90-х люди просто намагалися вижити і їм було не до цього. Проте не всім – декому вдалось розбагатіти і реалізувати себе, а комусь було важко. Це була спроба розібратися в новому житті. Згодом наступила певна стабільність, що співпало з приходом до влади Володимира Путіна, зростанням цін на нафту. І в цей відносно спокійний час люди збагнули, що імперія зникла. Хочеться сказати – поверніть назад…!»
«Адже іншої форми існування люди не уявляли. Людина в Росії залишилась сам на сам з державою, яка може з нею зробити що захоче. Тож рівень довіри в країні дуже низький за всіма критеріями, про що свідчить опитування громадської думки: 80% людей довіряють лише найближчому оточенню – сім’я, друзям. Вони не мають можливості по-справжньому впливати на своє життя, особливо останні 15 років, коли навіть вибори до місцевої ради фальсифікуються. Вони нікуди не можуть пробитися, оскільки скрізь корупція, хабарі».
Тож причиною того, чому Росія постійно втручається у внутрішнє життя України, за твердженням Костянтина фон Еггерта, є спільне минуле і прагнення зберегти свій імперський статус:
«А нам потрібно, щоб нас поважали. Чому нас не поважають в НАТО? Чому Україна хоче асоціюватися з Європейським Союзом, а не хоче бути з нами? Це такий гігантський національний комплекс. А оскільки Україна дуже близька Росії країна і одночасно була дзеркалом, яке відображало цілий спектр якостей, котрі в російському народі присутні в меншій мірі, ми завжди дивилися один на одного і бачили відображення себе».
Отож, аналізуючи громадянські настрої в Російській Федерації, журналіст висловив думку, який статус України у свідомості росіян:
«Тож середньостатистичний росіянин не змирився з тим, що Україна стала незалежною державою, для них це звучить чимось дивним. І цим в свою чергу скористались представники російської влади, в якої свої інтереси, легітимність і бажання цю легітимність зберегти».
«Так був шок для Кремля у 2004 році, коли Помаранчева революція показала те, що у пострадянській, до того ж слов’янській державі люди можуть так протистояти владі. Ці люди самі не вірять і хочуть, щоб інші так думали, що нічого в світі просто так не відбувається. Тож з’явилось поняття «помаранчеві технології» як пояснення всьому, що відбувається. Адже для них не існує таких понять, як воля народу, бажання громадян».
«І якщо ці громадяни чогось хочуть, це означає, що їх змусили це зробити або їм за це заплатили. Адже якщо визнати, що в людей є вільний вибір, тоді потрібно «устаканювати» демократію в Росії, а це неприпустимо для правлячого класу».
У чому все-таки відмінність України від Росії московський аналітик пояснює:
«Тож коли в Україні розпочався майдан, це стало гігантським викликом для Росії, адже для нашої влади перемога другого майдану – це передвісник того, що це може статися в Москві. Тому головне завдання цього не допустити. Тому почали так багато говорити про Україну як про країну революціонерів на замовлення держдепартаменту США і про те, до чого такі рухи призводять: хаос, гинуть люди, – а нам такого не потрібно. Таке пояснення влаштовує наших громадян. Російська пропагандистська машина працює так, щоб переконувати людей, що вони ні на що не впливають і ніщо від них не залежить. Це все роблять американці, масони, сіоністи… А наша влада завжди добра. Ось на чому будується Росія – на пасивній підтримці суспільства».
Тож на думку Костянтина Еґґерта, який багато років працює як журналіст-міжнародник і дивиться на свою країну з позиції європейця, проблеми нинішньої політики Росії в її недалекоглядності:
«Я вважаю, що ця українська криза – це також внутрішньоросійська криза, криза нашої ідентичності, яка вже не може бути імперіалістичною, однак ще намагається, а імперіям в нинішньому світі важко існувати. Особливо коли присутній великий білий слон під назвою Сполучені Штати Америки. І все відбувається в залежності від того, хоче чи не хоче цього Америка.»
«Це об’єктивні наслідки того, чому Радянський Союз зазнав поразки, а тепер і Росія, оскільки перейняла всі пережитки Союзу на себе. При цьому не були зроблені певні висновки, не переосмислено, чому гігантська імперія розвалилась», – підсумував експерт з російської політики Костянтин фон Еґґерт.
Довідка.
Костянтин фон Еґґерт – російський журналіст, експерт із питань російської політики авторитетних видань Великобританії (The Times, International Herald Tribune) та Франції (La Croix). Очолював московське бюро російської службі Бі-Бі-Сі, радіо «Коммерсантъ FM». Як журналіст газети «Известия» висвітлював збройні конфлікти в Іраку, Ірані, Афганістані, на Балканах. Нагороджений Орденом Британської імперії, Командорським хрестом ордену «За заслуги перед Литвою».
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Цьогоріч на Вінниччині ...
Наступна новина: У Львівській області ...
Замена экрана Xiaomi 12
Переваги агенства інтернет-маркетингу від Penguin-team
Почему стоит купить форсунки для полива?
Почему стоит купить молд силиконовый в интернет магазине Zabaganka?
Отличный выбор для стильных образов: красивые квадратные ногти
Переваги ІСТЕЛ 3000 - провідного українського постачальника