«Я була свідком екскурсії, коли гід дуже цікаво розповідав про стиль, історію створення будівлі, де готель «Дністер», – говорить внучка Михайла Стефанівського Марта Корвацька. – Туристам розповідали, що над прикрасами будівлі працював архітектор Іван Левинський. А про те, що вся кована оздоба виконана Михайлом Стефанівським, не пролунало жодного слова. Думаю, гід про це навіть не знав».
Ще в юному віці Михайло Стефанівський успадкував від дядька невеличку майстерню, де започаткував, як тоді говорили, артистично-слюсарську фабрику. Фабрика українського ремісника бралася за найскладніші замовлення, врешті стала найпопулярнішою у всій Галичині. Металеві вироби Стефанівського були не лише добротними, а й вирізнялися стилем.
«Стефанівський створив нову революційну лінію стилістики кованого металу в архітектурі Львова, – коментує доктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало. – Він трансформував у свої ковані огорожі, балкони сплав етнічної орнаментики, гуцульських вишивок, різьби по дереву».
«Якщо у тогочасних майстернях на виробах намагалися приховати використання клепок, то Михайло Стефанівський навпаки їх виділяв. Клепки ставали елементом декору», – додав голова Львівської обласної організації «Товариство Залізного Лева» Орест Івасюта.
Серед замовників Михайла Стефанівського було чимало відомих українців. Наприклад, митрополиту Андрею Шептицькому Стефанівський навіть змайстрував ексклюзивний інвалідний возик, на якому той виїжджав на прогулянки у садок.
Також Михайло Стефанівський був активним громадським діячем, часто переховував у своєму будинку українських націоналістів. Кілька днів у нього навіть вимушено «гостював» Євген Коновалець.
Після приходу у Львів «червоних» фабрику українського ремісника націоналізували, а самого Михайла Стефанівського, разом із дружиною та старшим сином, у 1951 році арештували і відправили в Сибір. Майстер помер уже через рік після заслання, згодом його могилу зрівняли із землею.
«Зі слів бабці знаю, що дідусь дуже хотів, щоб «його кості спочивали на Україні». Але, на жаль, цього не сталося», – зазначила онука коваля Марта Корвацька.
Про те, ким були майстри, які надавали неповторного обличчя Львову, – дивіться 2 квітня, о 22:00, у проекті «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Рівному ...
Наступна новина: В Івано-Франківській ...
Преимущества восстановления после COVID-19 в санатории «Золотой берег»
Як обрати ідеальний крем під очі?
Облачный майнинг стал проще: инновационный способ MAR Mining увеличить криптовалютное богатство
Почему стоит взять кредит без поручителей?
Зачем нужно знать прогноз погоды заранее?
Визначні місця Львова: ТОП-5