"У цій ротації було багато нового, я багато чого навчився. За армійською спеціальністю я водій-механік танку, а завдяки взаємодії з армійцями я та всі побратими, що мали потяг до освоєння нової спеціалізації – могли освоїти роботу на БМП, БРДМ, вправлятися на танку. Ці навички на фронті справді необхідні. Ніколи не знаєш, що чекає наступної хвилини – можливо вдасться захопити ворожу техніку і ось ми вже не просто піхотинці, а готовий злагоджений екіпаж, що може весті бій. Загалом, вдосконалення, постійне навчання – це запорука здорового воєнного організму", – відзначає Мар?ян.
Він розповідає і про бойові успіхи. "Вдалося підбити ворожу БМП. Машина кілька разів увечері під'їжджала до наших позицій та вела по них вогонь. Одного дня зробили засідку, внаслідок чого змогли ліквідувати диверсійно-розвідувальну групу.
Пізніше затримали бойовика, який брав участь у боях за Дебальцеве. Вочевидь, "сепари" щось готували проти нас, адже на завод, де ми базувалися, цей вирішив влаштуватися охоронцем. Цікаво, що начальник міліції, який сам надавав дані про розшук цього терориста, був із ним у приятельських стосунках. У вилученому телефоні бандита ми знайшли смс від міліціянта із привітанням до дня народження. Врешті, пов'язали їх обох та передали в руки контррозвідки.
Я був вражений професіоналізмом контррозвідників, їхнім патріотизмом, начитаністю і тим, що ведуть здоровий спосіб життя. Ми говорили з ними і про Бандеру, і про дивізію "Галичина", про які вони знали не менше за мене. Та й як виявилося – ми слухаємо однаково "правильну" музику. Серед їхніх уподобань – український рок і "КОМУ ВНИЗ".
І дуже приємно було працювати пліч-о-пліч із 17-ю бригадою. Нам вдалося налагодити чудову взаємодію. Ми виїжджали на підкріплення армійців під час боїв. А вони нам давали можливість навчитися керувати важкою технікою".
Мар'ян говорить і про "побутові" затримання – мотоцикліста, який передавав координати українських позицій для наведення ворожої артилерії. "24-річного хлопця завербували коли він був на заробітках в Росії. Він відразу про все зізнався. Також злапали жінку 1962 року народження, що збирала інформацію про кількість військових та місце їхньої дислокації, фотографувала ці об'єкти і відсилала "сепарам". На жаль, там справді є місцеві, які співпрацюють із ворогом. Хоча риторика у них змінилася: якщо раніше співали, що хочуть бути в Росії або в ДНР, то зараз говорять, що не хочуть ні в Росію – бо побачили, "що то за добро", ні в Україну…".
Відомо, що військові часто намагаються, окрім захисту мирних мешканців та їхніх територій, проводити ще й роботу з їхніми "мізками". Це і зустрічі в навчальних закладах, і надання медичної допомоги цивільним, й розмови про наболіле – "хунту, карателів, окупацію та її наслідки". Нацгвардія теж не пасе задніх у питанні налагодження взаємин із мешканцями. "Наприклад, на Великдень ми взяли в місцевій раді виписку про багатодітні родини. Привезли їм на свято добрих харчів".
По поверненні додому Мар'ян береться за депутатську роботу – в нього чималий стос звернень щодо історичної пам'яті.
"Коли мене обрали депутатом – я пішов у комісію духовності та національного відродження – туди, де нема чого красті, але є що робити. Сподіваюся, що незабаром вдасться створити реєстр всіх захоронень на території району. Адже є чимало невпорядкованих могил УПА – маємо їх привесті до ладу".
Під час своєї пошукової роботи Мар'ян натрапив на раритетний прапор спортивно-патріотичної організації "Сокіл", який митрополит Шептицький передав церковній громаді одного села. Цей прапор вояк збирається відвезти на Маківку, де для вшанування героїв традиційно збираються свободівська молодь – сучасні "соколята".
Мар'ян щойно повернувся з фронту, але має безліч творчих планів. "Хочу відновити діяльність нашого театру "Можу!"; на запрошення лідера гурту "Брем Стокер" записати з ними декілька своїх пісень. А ще можливо вдасться дознімати кліп на мою пісню "Повстанський Великдень". Зйомки перервали колись через початок Революції Гідності…"
Він дуже пишається, що є членом "Молодого резерву дивізії "Галичина", а також тим, що їздив на танку, котрий "впорав" 7 ворожих машин.
"Ця ротація показала, що наша армія стала боєздатнішою, хитрішою, здатною весті грамотні тактичні маневри. Не раз по радіоперехопленнях ми чули, що нам вдавалося ввесті ворога в оману щодо кількості та місця свого розташування".
Наостанок згадує найприємніший епізод з цієї ротації "В одному з населених пунктів до мене підійшов свободівець з Умані на псевдо "Гарко". Його син загинув, воюючи у батальйоні "Шахтарськ". А "Гарко" нині воює у Нацгвардії. Ми з ним познайомилися на фронті. Приємно, що обидва воюємо в одному батальйоні".
За два дні до ротації над Мар'яном просвистіла снайперська куля. "Я потім її шукав усюди, здалося, що вона влучила у стовп, що був поряд. Але не знайшов".
Воєнна прес-служба ВО "Свобода" бажає тобі, друже, щоби й далі кулі тебе оминали!
Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Тернопіллі завдяки ...
Наступна новина: На Волині у пасажира ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)