У Львівській області на фронті - боєць,на ротації - волонтер

У Львівській області на фронті - боєць,на ротації - волонтер

02.05.15 08:53 0 716
Щомісяця бійцям свободівського батальйону особливого призначення "Січ" випадає кілька днів перепочинку. Але замість відпочивати бійці використовують вільний час, аби розшукати потрібні запчастини для бойових автомобілів, екіпірування собі та своїм побратимам.

Поміж такими "цивільними" турботами нам вдалося поспілкуватися із сержантом відділення, січовиком-націоналістом, депутатом Львівської обласної ради Тарасом СКИБОЮ на псевдо Коновалець. Поспілкуватися про зміни на?строю та настро?ю, про різницю між звичайними донеччанами та сепаратистами, про звичайні побутові проблеми, яких на фронті не оминути.

? Тарасе, під час Революції Гідності Ти, спортсмен-боксер, був одним з помічників Олега Тягнибока. Наскільки змінилось бачення майбутнього України з того часу? ? Особливих змін не відчуваю. Уже за якихось кілька тижнів після Майдану зрозумів, що ситуація всередині країни повертається в старе русло. Змінились хіба гравці на політичній арені. Під час Революції Гідності, звісно ж, було простіше. Ти безпосередньо перебував в епіцентрі подій. Бачив усе, що відбувається, на власні очі. Тепер же боротьба ? прихована. Знаєш, за що борешся, але не в курсі всього політичного закулісся. Крім того, коли перебуваєш на сході, не маєш доступу до українського телебачення та інших українських ЗМІ. До нас правдива інформація доходить лише через Інтернет в телефоні (якщо хтось має) та через нашу свободівську газету. ? Наскільки сильно російські та сепаратистські канали впливають на донеччан? ? 70-75% населення Донбасу схиляється більше до РФ. До людей не доходить інформація з України. Лише одиниці мають супутникові антени й можуть собі налаштувати українські канали. Решта дивиться російські чи сепаратистські (але неодмінно українофобські!) "Росія-24", "ДНР-Донецк", "Оплот", "LifeNews", "Новоросія". В цьому контексті з нами трапився випадок. Три наші "коробочки" (танки, ?ред.) поїхали в напрямку Донецька, щоб забрати загиблого, а по сепаратистських каналах одразу ж показали, що українці нібито починають наступ. А ось ще один випадок. У Пісках, де ми розташовані, взагалі немає Інтернету. Можемо ним користуватися лише коли приїжджаємо в Курахове. Коли ж розпочався отой рух з "Нафтогазом", ми взагалі не розуміли, що відбувається… З того, що показували російські канали, здавалося, ніби олігарх Коломойський захоплює владу в Києві і є потреба допомагати Україні, аби не стався переворот. Лише через кілька днів, коли приїхали на ротацію, довідалися, що відбувається насправді. ? Який бачиш вихід з цього медійного одурманення? ? Влада давно обіцяє поставити вишки, які передавали б на окуповані території українські телеканали. Разом з тим маємо глушити сигнали російськомовних передач. Інакше не зможемо переламати сепаратистську свідомість. Люди думають в тому напрямку, в якому черпають інформацію. ? А хлопці з батальйону спілкуються з місцевим населенням? ? З ними важко спілкуватися, місцеві практично не йдуть на контакт. Перед Великоднем волонтери передали нам масу продуктів. Їжі було стільки, що ми ділилися і з 28-ою бригадою, і з 93-ою. Врешті ми з іншими січовиками та головою Сколівської "Свободи" Андрієм СЕМЕНОМ запакували машину харчами й вирушили, щоб об'їхати усіх своїх побратимів: від Курахового до Артемівська. От коли ми уже заїхали в Константинівку й шукали одного зі своїх товаришів, то з шесті людей лише один чоловік жестом показав куди їхати. Решта або просто нас ігнорували, або казали, що не розуміють української. У них там геть хибне уявлення про те, що відбувається. Але є місто Добропілля, з яким ми співпрацюємо завдяки тому, що місцева "Самооборона" від самого початку сепарського руху в Донецькій області не пустила до себе терористів. Хоча Добропілля й розташоване між Слов'янськом, Кураховим, Донецьком та Краматорськом… Ті батальйони, що стоять у Слов'янську, провадять потужну просвітницьку роботу. Також після того, як керівником Донецької "Свободи" став командир добровольчої чоти "Карпатська Січ" Олег КУЦИН, почалася й там агітаційна робота щодо місцевого населення. До слова, у Добропіллі живе волонтер, який ремонтує наші машини. Тому можна сказати, що на Донеччині є люди, які добре ставляться до України, але це 25%, не більше. ? Повернемося до "внутрішньо батальйонних" справ. Зрозуміло, що з їжею у вас проблем немає, а в чому є справді гостра потреба? ? Кожна річ має свій час амортизації, а на війні він ще коротший. Форма, взуття, хоч вони і високої якості, але швидко псуються. Часто буває, що немає часу речі перепрати, то вони ще більше затираються. Буває, коли порвуться, то не вдається вже зашити. Доходить до того, що зняв ? викинув. Плюс, до повного щастя, в Пісках зараз дуже потрібні "нічники" (прилади нічого бачення, – ред.) та тепловізори. Зараз туди зайшли військові, але в них того добра теж нема. В нас ці прилади не такі потужні, як хотілося б, а диверсійно-розвідувальні групи заходять лише, коли стемніє. Багато залежить від завдання. Якщо окупанти хочуть просто знищити якусь позицію, то їх ще можна засікти. Але коли мають на меті проникнути вглиб української території і вже там скоїти диверсію, от тоді, якщо немає тепловізора, уже набагато важче завчасно виявити та попередити терористичний акт. ? Ти говориш, що не встигаєте прати речі. Як ви їх там взагалі перете? ? У нас кілька пральних машин. Усі були у вжитку. Перемо дружно в одній, а за той час хтось крутить і лагодить інші. Якщо одна ламається, то ставимо іншу, і так по колу. По суті, полощемо завжди тільки в одній. Нашу розмову обриває телефонний дзвінок. Тарас перепрошує. Розповідає, що використовує свою ротацію, аби подбати про деталі для машини ще одного січовика. Згадую, що в Пісках через артилеристські атаки дуже посікло техніку… ? Техніка – то таке. Ми кажемо: "Тьху-тьху-тьху, хай уже краще так"... В 93-ій потерпають люди. За час "перемир'я" у них дуже багато 200-их, 300-их. А в нас ? полатані чотири автомобілі. Трапилось так, що один з хлопців їхав так званою "дорогою життя" (відрізок шляху через Піски, який добре видно і який повністю прострілюється з ворожого терикону) й потрапив під АГС-обстріл (автоматичний гранатомет станковий, – ред.). Через те рвонув рулем й з'їхав на узбіччя. Машина ремонту не підлягає, її забрали просто як "донора". Добре, що сам лишився живий. А було раз ? нам тільки-тільки повернули з ремонту автомобіль, поставили його на місце, а за якусь годину – влучив снаряд. На цьому ми з Тарасом і закінчуємо нашу розмову. Зараз його ще чекає довга дорога на Чигиринщину, аби вшанувати пам'ять героїв Холодного Яру, а звідти ? на передову.

Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Обговорено питання ...
Наступна новина: У Луцьку хочуть запровадити ...

КОМЕНТАРІ