Президент перерахував практичні досягнення
З нагоди річниці підписання Угоди Президент України виступив із зверненням до громадян. «Я вірю, що в найближчі роки завдяки нашій відданій праці і змінам в державі Україна матиме обґрунтоване право отримати статус країни – кандидата на вступ у ЄС», – сказав Петро Порошенко.
Читайте також:
Закарпаття з робочим візитом відвідав Міністр юстиції Угорщини (ФОТО)
При цьому Президент відзначив, що за рік після підписання Угоди в Україні вже зроблено перші практичні кроки в напрямі її реалізації: створено інституційні структури взаємодії, у тому числі відбулася зустріч на найвищому рівні – саміт Україна – ЄС; уряд побудував координаційний механізм виконання Угоди; прискорився процес адаптації українського законодавства до стандартів Євросоюзу. «Орієнтуючись на загальноєвропейські цінності, в дусі Угоди про асоціацію, закладених нею принципів політичної асоціації з ЄС, ми продовжуємо роботу над імплементацією низки важливих пріоритетних системних реформ», – ідеться у зверненні. Серед них: конституційна реформа, судова реформа, децентралізація, реформа державного управління та антикорупційна, реформи правоохоронних органів, реформи, пов'язані з питаннями ведення бізнесу.
Також, за словами Президента, Україна очікує, що поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС запрацює вже на повну силу з 1 січня 2016 року. Разом із тим, відзначив він, Європейський Союз фактично в односторонньому порядку відкрив свій ринок для українських товарів на умовах першого року дії зони вільної торгівлі, що, безперечно, мало позитивний вплив на нашу двосторонню торгівлю.
«На жаль, результати війни на Донбасі й активні дії супротивника восени та взимку призвели до погіршення позитивної динаміки. Ворог вживає всіх можливих заходів для недопущення економічної інтеграції України з Європейським Союзом, яка є гарантією зміцнення економічного суверенітету нашої держави і довгострокового процвітання», – констатував Порошенко.
Безпрецедентна допомога від Європи
Глава держави також висловив вдячність ЄС за надану допомогу «на шляху до майбутньої кращої України, що живе за правилами, які об'єднують європейський континент». Як підкреслив Порошенко, за минулий рік Україна отримала безпрецедентну допомогу з боку ЄС: три програми макрофінансової допомоги на близько 3,4 млрд євро, гуманітарну допомогу на 139 млн євро, а також для відновлення інфраструктури Донбасу, грантову допомогу для розбудови держави, технічну допомогу в рамках більш ніж 200 проектів ЄС у різних сферах суспільного життя та державного управління. «Ця допомога є тим джерелом енергії європейських змін, що відбуваються в Україні. Ми розраховуємо на продовження та розширення співробітництва в рамках усіх програм ЄС», – наголосив глава держави. Президент також підкреслив, що на переважна більшість (21) країн ЄС уже завершили процес ратифікації Угоди про асоціацію, і висловив сподівання, що за півроку Угода буде повністю ратифікована й набере чинності вже з початком наступного року.
Через бойові дії експорт до ЄС зменшився на третину
Нещодавно у ЗМІ були опубліковані показники Держстату стосовно змін в експорті товарів з України до ЄС. Як повідомляє «Європейська правда», за результатами першого півріччя 2014 року український експорт до Євросоюзу збільшився на 14,9%. «Однак згодом – після активізації бойових дій на Сході – темпи зростання почали гальмуватися. За результатами 2014 року Держстат зафіксував лише невелике зростання експорту до ЄС – на 2,6%. Та вже підсумки чотирьох місяців нинішнього року показали падіння українського експорту в ЄС більш ніж на третину (34,4%)». Через війну значно скоротилися поставки до Євросоюзу сталі та продуктів хімічної промисловості (мінеральних добрив). Водночас європейці охоче купують нашу їжу. Як пише газета «Сегодня», фахівці «Держзовнішінформу» вибрали найважливіші для споживача позиції з експорту та імпорту. І виявилося, що за рік (I кв. 2015 до I кв. 2014), незважаючи на загальне падіння товарообігу, по окремих позиціях ми експорт значно наростили. Так, по м'ясу експорт зріс у 5,6 раза, по цукру – удвічі, а по продуктах із зерна та борошна – на чверть. Експерти наголошують, що ці позитивні тенденції дадуть змогу отримати значне зростання в майбутньому.
найбільше українських товарів їде в Польщу – 15,6%, Італію – 14,5%, Німеччину – 9,4%, Угорщину – 8,9%, Іспанію – 6,9%, Нідерланди – 6,5%. При цьому Держстат зазначає, що частка РФ у структурі експорту впала з 19,6% у січні – квітні 2014 року до 11,8% у січні – квітні 2015-го, імпорту – відповідно з 28,6% до 16,2%. Імпорт з країн ЄС також «у мінусі»: позначилися скачки валют і подорожчання європейських товарів.
Що європейці думають про Україну?
24 червня Інститут світової політики представив результати масштабного опитування щодо європейських прагнень України, проведеного в 6 найбільших країнах ЄС: Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Великобританії та Польщі. Усього було опитано 5 594 особи віком від 16 до 54 років. Це безпрецедентне дослідження виявило найбільш поширені стереотипи щодо України в державах – членах ЄС та їхнє ставлення до вступу нашої країни в Європейський Союз. Ось п'ять головних висновків опитування:
* Серед асоціацій про Україну домінують негативні образи. Три ключові асоціації – війна, Росія, бідність.
* Лише 1% респондентів вважає, що Україні не можна дозволяти вступати в ЄС. Це свідчить про те, що україноскептицизм серед європейців, до якого часто апелюють експерти, політики в ЄС, перебільшений.
* 30% європейців вважає, що Україні варто надати членство в Євросоюзі, аби захистити державу від нових зазіхань Росії. Частина респондентів (14%) зауважила, що думку Росії слід брати до уваги.
* Без подолання корупції та олігархії перспектива членства для України є малоймовірною. Європейці вважають ці проблеми вирішальними для європейської інтеграції держави. У цьому плані очікування мешканців Франції чи Італії не відрізняються від очікувань самих українців.
* Найбільш скептичні щодо європейської перспективи України французи, найбільш байдужі – британці.
Обіцянки про безвізовий режим
Україна завершила першу фазу лібералізації візового режиму ще навесні минулого року, 27 травня Єврокомісія схвалила її результати. Тоді наші й навіть європейські політики оптимістично заявляли, що введення безвізового режиму можливе вже у 2014-му, але до кінця року стало ясно, що цього не трапиться.
Цього року чимало сподівань було на Ризький саміт у травні. Однак у підсумковій декларації його учасники зазначили, що ЄС надасть Україні та Грузії безвізовий режим у разі позитивного звіту Єврокомісії в кінці 2015-го. Як повідомляє «Дзеркало тижня», для цього Україна повинна виконати всі технічні умови Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ) і переконати Євросоюз у тому, що конфлікт з Росією та викликана ним війна на Донбасі не призведуть до подальшого наростання потоку біженців з України в ЄС. Раніше представники Євросоюзу заявляли, що головною причиною відмови в безвізовому режимі є не стільки фактична війна в країні (у практиці Євросоюзу вже було скасування візового режиму для держав з окупованими територіями чи у стані війни, наприклад, для громадян Північного Кіпру), скільки невиконання державою плану дій щодо візової лібералізації. У травні цього року канцлер Німеччини Ангела Меркель пояснила, що доданих Україною зусиль усе ще недостатньо для пом'якшення візового режиму з ЄС.
Руслан ФАТУЛА
Новини Закарпаття – «Карпатський об'єктив»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Хмельниччині працівники ...
Наступна новина: Хмельниччина: керівництво ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)