Про це йдеться у матеріалах та рекомендаціях Українського інституту національної пам’яті до дня вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого.
«Діяльність князя Володимира Великого призвела до «європеїзації» Київської Русі – держава посіла своє місце нарівні із сусідами в міжнародних відносинах та долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору», – зазначається у матеріалах.
Як йдеться у публікації, головними елементами спадку князя Володимира Великого є:
а) запровадження християнства як державної релігії:
- нівелювання родоплемінних культурно-релігійних особливостей та впровадження єдиного для держави «морального кодексу» – християнського віровчення;
- створення можливості для укладання рівноправних угод із сусідніми християнськими правителями, зокрема – династичних шлюбів;
- будівництво першої кам’яної церкви на Русі – Десятинної;
- укладання «Церковного Уставу Володимира» – першого писемного джерела церковного права, що визначав юрисдикцію церковних судів, порядок виплати десятини та функціонування лікарень та паломницьких будинків.
б) перетворення ранньої Русі на повноцінну державу:
- початок карбування власної монети («златників» та «срібників») не тільки як платіжного засобу, але й для політичного «маркування» оподаткованої території;
- вміщення на монетах княжого родового знаку – «тризубу Володимира», – що є гербом України;
- упорядкування системи мір та ваги із церковним наглядом за ними;
- запровадження кириличної писемності, без якої неможливе функціонування державного апарату;
- створення перших шкіл, зокрема при Десятинній церкві, де навчалися 300 дітей;
- початок зовнішньополітичних відносин із сусідніми державами (Польщею, Угорщиною, Чехією та Візантією – з останньої походила дружина Володимира Анна);
- закладання нових міст на недавно приєднаних та прикордонних територіях Русі.
У рекомендаціях, які надає Український інститут національної пам’яті щодо відзначення тисячоліття смерті князя Володимира, зазначається, що змагання в інформаційному полі з РФ за «спадок Володимира» за допомогою аргументів щодо виключно «української» приналежності князя виглядають безперспективним. Набагато продуктивнішим є підкреслення європейського вектору орієнтації Русі за Володимира та тривалість його спадку до – християнства, писемності та тризубу.
«Основний наголос у візуальній складовій кампанії з вшанування Володимира Великого має бути зроблений на тотожності княжого знаку Володимира, зокрема на монетах, із сучасним українським гербом», – радять науковці.
Нагадаємо, 28 липня, православні українці відзначають День Хрещення Київської Русі-України та День рівноапостольного князя Володимира.
Як повідомлялося, у Росії широко відзначається тисячоліття смерті святого князя Володимира, хрестителя Русі. Історики та релігієзнавці констатують – Росія намагається конструювати своє минуле без України і без Київської Русі й саме для цього використовується історія, зокрема, постать князя Володимира.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Майже 53 млн грн ...
Наступна новина: Лучанин — чемпіон Європи!
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві