Чернігів: Вклоняючись пам’яті князя Київського Володимира Великого,вшановуємо витоки української державності

Чернігів: Вклоняючись пам’яті князя Київського Володимира Великого,вшановуємо витоки української державності

29.07.15 11:26 0 603
Цьогоріч минає 1000 років відколи упокоївся Великий князь Київський, правитель і хреститель Київської Русі Володимир. Вагу його постаті в європейській історії важко перебільшити. Адже запровадження християнства у Київській державі наприкінці Х століття стало переломною віхою в історії Русі-України, поворотним пунктом не лише її подальшого історичного поступу, а й розвитку усієї Східної Європи.

Молодший син Київського князя Святослава та полоненої древлянської князівни Малуші, Володимир зумів не лише посісти головний — Київський — престол Русі, а й об'єднати навколо нього сусідні землі та князівства. З позицій же дня сьогоднішнього, серед багатьох складових спадщини Володимира Святославовича найбільш значущими видаються запровадження християнства, початок розповсюдження грамотності на Русі та тризуб, що з родового знаку київських князів трансформувався у Державний Герб України.

Хрещення Київської Русі як цивілізаційний вибір

На початку свого князювання Володимир Святославович був язичником і навіть спорудив у Києві капище головних язичницьких богів. Та зміцнення й розбудова держави вимагали єдиновір'я, об'єднання різних родів і племен навколо спільних духовних і моральних канонів.

Обравши з-поміж різних релігій християнство, Володимир охрестився сам, одружився на сестрі візантійського імператора Василія ІІ Анні та охрестив увесь свій народ.

Такі кроки не лише подолали політичну та культурну ізольованість Київської Русі, сприяли встановленню зовнішньополітичних зносин з сусідніми Польщею, Угорщиною, Чехією, Візантією, а й вивели Київську державу до числа найбільших та найвпливовіших у тогочасній Європі.

Адміністративна реформа та просвітництво

Володимир Великий та його син Ярослав Мудрий стали для українців уособленням розважливого правителя, який зміцнював державу не тільки і не стільки владою та зброєю, скільки культурою і духовністю.

Розбудовуючи Київську Русь, Володимир Святославович провів адміністративну реформу, замінивши у центрах основних руських земель вождів, що постійно прагнули автономії, на посадників, якими стали його сини та вірні бояри. Як результат — територіальна єдність та цілісність держави.

Великий князь Київський провів реформу законодавства, доповнивши та пристосувавши «Закон Руський» до вимог часу. Розбудував та укріпив свою столицю – Київ. Саме за правління Володимира в місті було збудовано головний храм Русі – Церкву Богородиці або Десятинну церкву, а при ній — одну з найперших шкіл, де навчалися близько 300 дітей.

Історичні джерела свідчать, що після прийняття християнства в характері самого Володимира відбулися великі зміни. Він зробився побожним, ласкавим, щедро роздавав милостиню, відкривав школи, будував храми і став у повному розумінні батьком для своїх підданих. Він допомагав бідним, старим і калікам, сиротам і вдовам. Тому не дивно, що в народі його нарекли «Ясним Сонечком» та «Великим». За заслуги перед християнською церквою князь Володимир був віднесений до сонму православних святих і прозваний «рівноапостольним».

Тризуб. Від родового знаку до Державного Герба України

Ще однією заслугою Володимира Великого поправу вважається початок карбування власної монети із зображенням Христа та князівської монограми у вигляді тризуба — «златників» і «срібників» як платіжного засобу та для політичного «маркування» оподатковуваної території.

Тризуб як знак з прадавніх часів був поширеним у всіх князівствах Київської Русі. А перша писемна згадка про український тризуб датується Х століттям: у болгарському літописі «Хроніка Манасії» описано прапори дружинників київського князя Святослава з тризубом у спрощеному варіанті.

Син Святослава Володимир Великий упродовж свого правління постійно удосконалював герб, ускладнюючи його графічними елементами. Остання зміна відбулась після хрещення Русі, коли князь додав паличку до середнього зубця, щоб утворився хрест. Відтоді тризуб став спадковим геральдичним знаменом для нащадків Володимира Великого.

У подальшій історії України тризуб активно використовувався як в цілому, так і в знаковій системі окремих українських земель і навіть родів. Так тривало до зруйнування Запорізької Січі у 1775 році.

Відродження давнього князівського знака розпочалося на початку минулого сторіччя й увінчалося затвердженням тризуба у якості офіційної емблеми незалежної України. За традицією зображення Тризуба-герба наноситься і на сучасні монети нашої країни.

За Конституцією України знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) прийнятий як малий Державний Герб України. Він також є центральною геральдичною фігурою Державного Герба України, що очевидно та беззаперечно засвідчує міцний історико-культурний і філософський зв'язок сучасної Української держави та її символіки з прадержавою, що називалася Київська Русь, з її традиціями і символами.

Вшановуючи цими днями пам'ять Великого князя Київського Володимира – правителя і хрестителя Київської Русі, канонізованого Православною і Католицькою церквами як рівноапостольний святий, ми підтверджуємо, що історичний вибір, зроблений понад тисячу років тому, лежить в основі європейських устремлінь українців .

З офіційного сайту облдержадмністрації
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Зубов: Хрещення князя ...
Наступна новина: Сергій Надал привітав ...

КОМЕНТАРІ