Ці слова, які були сказані майже 90 років тому Володимиром Децикевичем (головою Кураторії Національного музею у Львові з 1930 р.), під час відкриття виставки «На пошану Основнику», присвяченої митрополитові Андрею Шептицькому, зачитав директор Національного музею у Львові ім. А. Шептицького Ігор Кожан.
На відкритті виставки у Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові (вул. Драгомагова, 42) були присутні архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк, голова Львівської ОДА Олег Синютка, науковці, митці, звичайні львів’яни, які шанують пам’ять про митрополита Андрея. За словами директор музею Ігоря Кожана, учорашнє відкриття пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові і шнє відкриття виставки «На пошану Основнику» – це велика культурна подія в Україні, яка допоможе ще глибше осмислити велич постаті митрополита, його послання для України і людства загалом, оскільки він був постаттю вселенського масштабу.
Вчений секретар Національного музею ім. А. Шептицького у Львові Ангеліна Забитівська розповіла, що ця виставка присвячена ювілею митрополита Шептицького і її формують три великих розділи: рід Шептицьких; митрополит Андрей Шептицький і Національний музей у Львові; митрополит Шептицький – меценат української культури.
«Кожен з цих розділів наповнений мистецьким, фотодокументальним та меморіальним матеріалом. Основу колекції складають зібрання Національного музею, а також твори і пам’ятки, які надали Львівська Архиєпархія УГКЦ, Центральний державний історичний архів України у Львові, Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Львівська Національна наукова бібліотека ім. В.Стефаника у Львові, Церква-музей сакрального музею Львівської Архиєпархії ім. Антона Петрушевича, Львівський музей історії релігії та приватні колекціонери», – розповіла Ангеліна Забитівська.
У першій залі складають шану пращурам митрополита Андрея, які зробили вагомий внесок у розвиток української католицької церкви, – це портретна галерея владик. Поруч з цією портретною галереєю експонуються антимінси 18 століття цих владик. Також у першій залі представлено архиєрейське облачення митрополита Атанасія Шептицького. Окремий блок творять світлини до історії Андрея Шептицького – з дитячих та юнацьких років, у колі родини, батьків, дідуся та бабусі з портретів, які виконала Софія Фредро, яка малювала і залишила спадщину.
П. Ангеліна зазначила, що в експозиції також представлено оригінальні документи, які ще не експонувалися. Зокрема, про складення монарших обітниць братом Андреєм, світлини, які ілюструють його як монаха з періоду його перебування в монастирі, до сходження його на єпископський престол у Станиславові.
Ангеліна Забитівська розповіла, що у другому розділі є кілька тематичних блоків: світлини, фотографії, які демонструють пасторську діяльність митрополита, світлини його як одного з фундаторів музею. Як відомо, митрополит був довголітнім патроном музею, фінансував усі його видатки. «За перші чотири десятиліття існування цього музею за кошти митрополита було придбано понад 10 тисяч пам’яток. Митрополит також фінансував інші видатки. В експозиції представлено кілька таких знакових пам’яток – ікони, колекція графіки, твори народного мистецтва», – зазначила вчений секретар.
Велике місце в цьому розділі займає образотворча шептиціана. «Як відомо, митрополит був натхненником і меценатом багатьох молодих митців, які завдяки йому мали змогу отримати мистецьку освіту. Як вислід цього, – постала серія потретів митрополита. Адже кожен митець вважав своїм обов’язком створити портрет митрополита. Власне чимала збірка таких портретів перебувала у довоєнному зібранні музею, однак сумнозвісного 1952 року під час ідеологічної чистки у фондовій і науковій роботі було знищено дуже великий пласт мистецьких пам’яток. І ця доля спіткала шептиціану – було знищено 91 роботу авторства наших провідних митців – Івана Труша, Олекси Новаківського, Модеста Сосенка, Андрія Коверка, Сергія Литвиненка», – зазначила Ангеліна Забитівська.
За її словами, найбільш плідною була творчість Олекси Новаківського, який в особі митрополита мав щедрого довголітнього мецената. Новаківський у темі Шептицького працював 20 років, відтак вийшло понад 200 графічних нарисів і 18 портретів Шептицького. Саме його спадщина найбільше постраждала. «На цій виставці презентують кілька графічнипх робіт Новаківського, які дивом були врятовані, – начерк до композиції «Князь церкви». Свого часу ця робота була вивезена до Польщі, а згодом до Нью-Йорка, де її купив Святослав Гординський, після смерті якого ця робота згідно із заповітом була передана до Національного музею у Львові. Зараз вона є окрасою цієї збірки», – розповіла п. Ангеліна.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Одна з біологічних ...
Наступна новина: Екс-керівник Львівщини ...
Простий та доступний запис до лікарів у Києві
Чому варто довірити своє здоров'я професійній клініці ортопедії та травматології у Дніпрі?
Переваги хірургічного лікування онкологічних захворювань в урології за допомогою лапароскопії та ендоскопії
Что такое гемостатические салфетки и зачем они нужны?