В РФ АЧС зареєстрована в 5 з 8 федеральних округів в яких виявлено понад 744 випадки хвороби в тому числі 29 з початку 2015 року. При ліквідації спалахів хвороби було знищено понад 1 млн. голів свиней. При цьому економічні збитки склали понад 2 млрд. доларів США. У 2014 році з території Республіки Білорусь АЧС занесена в країни східної Європи та Прибалтики (Польща (68 випадків), Литва (85 випадки), Латвія (понад 280 випадків), Естонія (43 випадки).
Починаючи з 2012 року в Україні зареєстровано 26 випадків в тому числі:
2012 рік Запоріжська область 1 випадок;
2014 рік Луганська область 4 випадки;
2014 рік Чернігівська область 11 випадків;
2014 рік Сумська область 1 випадок;
Протягом 2015 року хвороба зареєстрована в Житомирській ( 1 випадок), Київській (2 випадки), Рівненській(1 випадок), Чернігівській(5 випадків) областях.
При цьому необхідно зазначити, що на території України всі випадки АЧС зареєстровані в межах загрозливої зони (області що межують з Російською Федерацією та Республікою Білорусь) переважна більшість спалахів в прикордонній (50 км) зоні.
Однією з основних причин розповсюдження африканської чуми свиней в Україні є значне поширення збудника цієї хвороби серед диких кабанів. Так із 29 випадків захворювання протягом цього року 16 виявлено в дикій фауні.
При ліквідації спалахів хвороби серед диких кабанів проводяться радикальні заходи, а саме депопуляція диких кабанів. Так у 2014 році при спалахах хвороби у Луганській області, протягом січня - квітня було відстріляно 541 голову диких свиней у Луганській та 564 голови у Донецькій областях.
У Чернігівській області в період із 31.08.2014р. по сьогодняшний день відстріляно 612 голів, а у Броварському районі Київської області протягом травня місяця 2015 року відстріляно 296 голів диких свиней
Всі туші відстріляних під час депопуляції кабанів були знешкоджені шляхом спаленя.
Що таке африканська чума свиней?
Зараження свиней вірусом АЧС виявлено ще в 1903р. в Південній Африці.
Термін проходження з моменту зараження тварини до прояву клінічних ознак хвороби, (інкубаційний період) може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб.
Це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом та проявляється лихоманкою, значними крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, враженнями внутрішніх органів та високою смертністю, що призводить до значних економічних збитків.
Характерними для хвороби є наступні ознаки:
- раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;
- підвищення температури тіла до 40,5 – 42 градусів С;
- зниження апетиту, в'ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись у підстилку;
- ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров'ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок;
- синюшність шкіри та червонувато – фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п'ятачка та кінцівок;
Хвороба охоплює 40-65 % поголів'я тварин, 85-100% з яких гине впродовж 6-13 діб.
Якщо Ви помітили схожі ознаки негайно сповістіть ветеринарного лікаря!
Зараження свиней відбувається шляхом безпосереднього контакту (від свині до свині).
Опосередковано:
- через грунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, стічні води, транспортні засоби; бродячих тварин, птахів, комах та обслуговуючий персонал.
- При згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.
Люди не хворіють на АЧС, хворіють лише домашні та дикі свині, незалежно від породи, віку та статі.
На даний час ефективної вакцини щодо цієї хвороби не існує.
Відрізнити АЧС від подібних хвороб: класичної чуми свиней (КЧС), репродуктивно – респіраторного синдрому свиней (РРСС), бешихи та пастерельозу може лише фахівець ветеринарної медицини. Однак основою діагностики АЧС є лабораторне дослідження патологічного матеріалу.
Якщо не повідомити про підозру на АЧС хвороба може швидко поширитись на сусідні господарства, завдаючи значних економічних збитків внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів'я в регіоні.
У разі підтвердження спалаху захворювання, служба ветеринарної медицини проводить карантинні заходи по запобіганню розповсюдження хвороби шляхом швидкого гуманного, безкровного забою усіх свиней на території, де спалахнула хвороба,(в епізоотичному вогнищі радіусом до 3км.) з натупним спаленням трупів тварин, механічної очистки та дезінфекція приміщень та території утримання свиней.
В захисній зоні радіусом від 3-х до 20 км. від епізоотичного вогнища забороняється продаж, переміщення вільне (вигульне) утримання та безконтрольний забій свиней.
В зоні нагляду – території, що оточує межі першої зони радіусом від 20 до 150 км. проводять облік всього поголівя свиней у господарствах усіх форм власності та диких свиней з наступним посиленим спостереженням за ними.
Матеріальне відшкодування збитків, внаслідок вилучення тварин, компенсується власникам за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство необхідно:
- утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами;
- обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;
- не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам;
- не купувати тварин у невстановлених для цього місчях та без супровідних ветеринарних документів;
- не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;
- не утримувати в приватному господарстві свиней, якщо Ви мисливець на диких свиней;
- не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання.
Про це повідомили у Вінницькій ОДА
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Ліна Костенко готує вихід ...
Наступна новина: «Маршрут №1. Український ...
Чому вуличні стовпчики та ліхтарні стовпи потрібно обирати надзвичайно уважно?
Критерії вибору автоматичних вимикачів Промфактор
Преимущества вентиляции в частном доме
Wellness value and effect of massage procedures