Що таке гемангіома хребця

Гемангіома хребця - це судинна доброякісна пухлина, яка розвивається в тілі хребця. Являє собою переплетення судинних порожнин, заповнених кров'ю. Утворюються на дрібних кровоносних судинах.

Гемангіома хребця може розвиватися досить довго, не проявляючи ніяких симптомів. Найчастіше, на ранніх стадіях, хвороба діагностується при обстеженні хребта на предмет інших захворювань абсолютно випадково.

Може розвиватися з дитячого віку, однак найчастіше вона проявляється у людей середнього або похилого віку. У жінок в 5-7 разів частіше, ніж у чоловіків. Гемангіома зазвичай вражає тіло одного хребця, вкрай рідко - декількох. Найчастіше розвиток хвороби відбувається в хребцях грудного відділу хребта, рідше спостерігається її прояв в шийному і поперековому відділах.

Прояви гемангіоми

Проявлятися гемангіома може в тілі хребця будь-якого з відділів (шийного, грудного, поперекового) хребта. Залежно від відділу враження, гемангіома класифікується, відповідно до номеру хребця, в якому розвивається.

Досить часто можна почути такі терміни, як «гемангіома L1 (L2, L3, L4 або TH4) хребця» і щоб зрозуміти, що це таке, потрібно знати особливості будови хребта. Від шиї до куприка класифікація хвороби виглядає, згідно зі списком нижче. Пухлина в шийному відділі хребта проявляється, як гемангіома тіла хребців C6 і C7. При ураженні одного з хребців грудного відділу хребта, найчастіше спостерігається гемангіома тіла таких хребців, як: TH2, TH4, TH10, TH11, TH12. Розвиток хвороби в поперековому відділі проявляється в гемангіомі тіла одного з хребців: L1, L2, L3, L4, L5. Вкрай рідко проявляється хвороба в крижовому відділі хребта, здійснюється це у вигляді гемангіоми тіла хребця S1 - S5.
Найбільш часто хвороба проявляється в грудному і верхньо-поперековому відділах хребта, в тілі одного з хребців: L1, L2, L3, L4 і TH12. Інші відділи та хребці бувають схильні до розвитку хвороби досить рідко.

Причини гемангіоми

Причини розвитку гемангіоми хребця досконально ще не досліджені. Основною версією виникнення доброякісної судинної пухлини в тілі хребця є порушення в розвитку судин на момент становлення кровоносної системи. Це відбувається ще в період формування ембріона. Такий висновок був зроблений у зв'язку зі спостереженням гемангіоми шкірних покривів у новонароджених немовлят. Причиною ж порушення розвитку судинної системи в період її становлення у плода називається можливе перенесення матір'ю на ранніх термінах вагітності ГРЗ, прийому медичних препаратів.

На основі таких висновків, гемангіома хребця відноситься до категорії вроджених захворювань. До інших причин розвитку хвороби відносяться:

• локальну гіпоксію (знижений вміст кисню) судинних тканин;
• підвищений вміст в крові естрогену (жіночого гормону);
• підвищений кров'яний тиск у судинах;
• отримання закритих травм, які провокують утворення судинних порожнин;
• соматичні захворювання, що призводять до порушення будови судин.

Для точного виявлення причин необхідно провести ряд поглиблених досліджень хвороби. На сьогоднішній день, в розпорядженні фахівців немає відповідного цільового медичного обладнання, тому отримати більше даних про хворобу та причини її виникнення, неможливо.

Лікування гемангіоми

Процес лікування гемангіоми хребця включає кілька етапів. Перш за все, при виникненні симптомів або випадковому виявленні новоутворення в хребці, необхідно визначити його характер. Це може бути, як гемангіома хребця, так і метастази, що переходять в подальшому в злоякісну пухлину. При діагностуванні пухлини, як доброякісної - гемангіоми, спочатку призначається кілька обстежень, з метою спостереження за станом пухлини і хребця. Також проводиться додаткове обстеження ураженого хребця на предмет наявності компресійного перелому.

Якщо за результатами обстежень, дані показують, що розміри і динаміка росту пухлини знаходяться в межах норми, хворому призначається тільки регулярне спостереження за її станом. Самий поширеним і надійним способом діагностування та спостереження гемангіоми тіла хребця є магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп'ютерна томографія (КТ).

При спостереженні агресивної гемангіоми хребця (велика швидкість росту, небезпечно великі розміри), призначається лікування.

До методів лікування відносяться:

• ін'єкції склерозующих речовин;
• променева терапія;
• пункційна вертебропластика.

На пізніх стадіях хвороби, при компресійному переломі або розриві пухлини, може знадобитися хірургічне втручання для видалення осколків кісткової тканини і зупинення кровотечі. В іншому, лікування гемангіоми хребця проводиться процедурно, при постійному спостереженні апарату КТ.

Склерозування пухлини - це лікування гемангіоми хребця шляхом ін'єкцій. В пухлину, і сусідні з нею тканини роблять ряд щеплень медичного спирту. Етиловий спирт діє на клітини пухлини, зупиняючи їх зростання, і призводить до склерозування всього новоутворення. Процедура досить проста і, незважаючи на болісність - ефективна. Але, при її застосуванні, існує небезпека виникнення запальних процесів.

Променева терапія широко застосовується при боротьбі з гемангіомою хребця на ранніх стадіях розвитку пухлини. Лікування полягає в тому, що на уражений хребець направляється потік заряджених частинок, які зупиняють утворення нових клітин пухлини та її зростання, а також сприяють поступовій регресії новоутворення. Недоліком методу є те, що він впливає тільки на м'які тканини і, у разі враження пухлиною кісткових утворень - він безсилий.

Пункційна вертебропластика передбачає введення в тіло хребця кісткового цементу. Дана процедура застосовується при потоншенні гемангіомою хребця кісткових тканин. Використовується для запобігання компресійного перелому. Проводиться під місцевою анестезією і наглядом комп'ютерного томографа. Використовується, в тому числі, при лікуванні атипової гемангіоми хребця.