На Тернопіллі житель смт.Великі Бірки відзначив 100-річчя

На Тернопіллі житель смт.Великі Бірки відзначив 100-річчя

23.02.16 18:03 0 1014
З нагоди 100-річчя до Гудзя Івана Семеновича жителя смт. Великих Бірок Тернопільського району завітали в гості та щиро привітали ювіляря голова районної державної адміністрації Олександр Похилий, заступник голови районної державної адміністрації Андрій Колісник, Великобірківський селищний голова Роман Мацелюх, рідні ювіляра, жителі смт. Великих Бірок.

Представники влади району побажали ювіляру міцного здоров'я, щастя, добра, миру, благополуччя в родині, висловили найщиріші слова вдячності за прожиті роки і життєвий досвід, а також вручили подяку від голів районної державної адміністрації та районної ради.

Довідково: Народився Іван Семенович 17 лютого 1916 року в українській малоземельній селянській сім'ї Семена і Меланії Гудзів у селі Великі Бірки. Іван був наймолодшою дитиною, батьки ростили ще сина Павла (1909-1997) і Дочку Ярину (1912-2003). З малку, як більшість селянських дітей, допомагав батькам по господарству, пас корови, працював на панському фільварку, часто бувало потерпав від голоду і холоду. Закінчив 4-ри класи початкової школи, на все життя запам'ятав прізвища своїх вчителів – п. Жеребецьку і п. Тимошенко та директора школи Томашевського. У віці 22- років, в 1938 році, забрали на службу до Війська Польського, служив у 28-му полку стрільців Каньовських в м. Лодзь (28 Pu?k Strzelc?w Kaniowskich w garnizonie ??d?). Там його застала Друга світова війна, брав участь в боях у німецько-польській кампанії 1939 p. Коли Польське військо зазнало поразки повернувся додому, до Великих Бірок, де вже встановлювалась радянська влада. В 1941 році одружився з односельчанкою Теклею Філь (1921-2001). Під час німецької окупації працював, колійним робітником, на залізничній станції Борки-Великі. В кінці березня 1944 року добровольцем зголосився на фронт, став солдатом-понтонером у 108 окремому інженерно-понтонному батальйоні, 1-го Українського фронту. В боях за Польщу, 1 жовтня 1944 року, отримав важке поранення, тривалий час перебував на лікуванні у військових шпиталях, з осколком снаряда, з того часу, так живе і донині. Коли повернувся додому знову пішов на залізницю де пропрацював робітником колійного господарства до, 1977 року, виходу на пенсію за віком. Разом з дружиною, з якою прожив в злагоді і спокої майже 60 років, виховали двох дітей: дочку Євгенію 66 р. і сина Зеновія 64 р. Дочекались трьох онуків: Ситника Ігоря 45 р. (учасник АТО), Гудзя Ігоря 41 р. і Гудзя Володимира 38 р., та шестеро правнуків.

Нагороджений радянськими, польськими і українськими військовими і державними нагородами. Ветеран праці, інвалід війни I-ї групи. Проживає у Великих Бірках разом з сім'єю онука Володимира.

Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ