Невеличка рецензія на фільм Форсаж 7

Це справжній «пацанский» блокбастер - мінімум переживань і сенсу, максимум крутості, побоїщ і трюків. У кульмінації «Форсажу 6» головні герої відправили в лікарню свого супротивника Оуена Шоу, і це розлютило його брата Декарда Шоу (Джейсон Стетхем), колишнього британського суперагента, а нині міжнародного найманця. Шоу-старший поклявся, що жорстоко помститься тим, хто перетворив його родича в коматозний «овоч». Коли Декард вбив Хана і відправив Домініку (Він Дизелю) і Брайану (Полу Уокеру) коробки з бомбами, які знищили їхні будинки і мало не вбили їх самих, таємний агент американського уряду (Курт Расселл) запропонував друзям угоду. Якщо вони врятують викраденого іноземцями суперхакера і повернуть в Америку його програму, яка здатна зламати будь-яку комп'ютерну мережу, то влада допоможе їм у пошуках Декарда, що славиться своєю невловимістю. Неохоче погодившись, Домінік, Брайан, Роман (Тайрез Гібсон), Теджена (Кріс Бріджес) і Летті (Мішель Родрігес) відправляються спершу в Азербайджан, а потім - в Абу-Дабі.

Поки інші кіноцикли виснажуються, з серії в серію роблячи одне і те ж, «Форсаж» живе і процвітає, тому що безперестанку змінюється. Пам'ятайте, як в самій першій серії сюжет обертався навколо незаконних гонок на вулицях Лос-Анджелеса, а Брайан і Домінік були ворогами по різні боки закону? Шість серій і чотирнадцять років потому головні герої називають один одного «братами» і роз'їжджають по екзотичним країнам, виконуючи «брудні» і вкрай небезпечні завдання американського уряду. Гонки? Які гонки? У «Форсажі 7» є лише одна коротка гоночна сцена, в якій Домінік намагається нагадати Летті, яка втратила пам'ять, чим вони займалися до знайомства з Брайаном. І до перетворення в неофіційних Джеймсів Бондів та Ітанів Хантів на службі у дядька Сема.

Дещо, втім, не змінюється, куди б не закидала героїв доля, навіть зміна постановника (після чотирьох серій під керуванням Джастіна Ліна «Форсаж 7» поставив Джеймс Ван, співавтор «Пили») не навчила Домініка, Брайана та їхніх друзів по-людськи висловлювати свої переживання. Всякий раз, коли напарники заговорюють про «почуття», хочеться заткнути вуха і вибігти з залу з криком «Не вірю!». Очі в такі моменти теж хочеться закрити - «дубовість» Уокера і Дизеля за чотирнадцять років стала тільки дубовішою. Вона вбиває навіть ті сцени, в яких автори сценарію примудрилися скласти слова в не самі ганебні фрази в історії кіно. Непідробні емоції творці картини змогли вичавити з себе лише в епілозі, де вони зворушливо попрощалися з Уокером, безглуздо загиблим під час зйомок. Хоча і ці фрагменти, відверто кажучи, можна було зняти й душевніше.

На щастя, «Форсаж 7» - не драма і не мелодрама, і «почуття» віднімають лише кілька хвилин екранного часу. Навіть така, здавалося б, важлива для персонажів тема, як поступове повернення пам'яті до Летті, лише намічена тонким пунктиром, щоб не заважати головному - екшену, екшену і ще раз екшену!

Стрибок з літака на машинах, дорожня перестрілка за участю броньовиків і кулеметів, переліт на машині з одного хмарочоса в інший, кульмінаційний вуличне побоїще з військовим вертольотом і озброєним ракетами безпілотником... Останні серії «Форсажу» славляться бойовим божевіллям, і сьома серія якщо не підняла планку на нову висоту (шоста серія встановила дуже високий екшен-стандарт), то безумовно не розчарувала.

Правда, якщо задуматися про те, що відбувається на екрані, від фіналу можна померти зі сміху, оскільки неможливо уявити, щоб після 11 вересня бойового вертольоту з іноземними найманцями дозволили без мільйона погоджень хоча б підлетіти до центру Лос-Анджелеса. Не кажучи вже про те, щоб безкарно розстрілювати поліцейські машини і пускати ракети по тікаючим головним героям. І, до речі, якщо персонажі на рідній землі, то чому вони поодинці воюють з терористами? Адже вони на боці влади, а не проти них... Однак думати в кульмінації немає коли. Вона настільки лиха і драйвова, що можна лише вбирати з екрану ураганний екшен.

Як це не дивно для циклу, переважно присвяченого машинам і «механічним» трюкам, в сьомому «Форсажі» найпотужніші сцени - ті, в яких герої і лиходії б'ються один на один, в кращих традиціях Голівуду і Гонконгу. Дуейн Джонсон проти Джейсона Стетхема (агент Хоббс майже не бере участі в основних подіях, але прикрашає собою початок і кінець стрічки), Пол Уокер проти тайської екшен-зірки Тоні Джаа, Мішель Родрігес проти чемпіонки з боїв без правил Ронди Роузі, Він Дізель проти Стетхема... навіть якби у фільмі не було масштабних та запаморочливих спецеффектних сцен, цих п'яти камерних боїв (Уокер і Джаа б'ються два рази) було б достатньо, щоб окупити ціну квитка.

Ще одна перевага стрічки - розумна кількість головних героїв. У повному складі команда Домініка була неповороткою, тому зменшення пішло їй на користь. П'ятеро людей - ідеальна, перевірена десятиліттями чисельність екранного загону, в якому у кожного члена є своя сюжетна функція. Домінік командує, Брайан стріляє, технар Теж зламує, Летті додає жіночої чарівності (і майстерного водіння), а Роман служить голосом розуму і компанійським блазнем. Всі інші лише плутаються під ногами - як це трапляється з хакером, який примикає до персонажів і в потрібний час натискає потрібні кнопки, але якось не вписується в сформований колектив.

Від присутності Курта Расселла, з іншого боку, картина виграла. Харизматичний актор завжди до речі у фільмі, де у основних персонажів із зірковою харизмою негаразди. І, звичайно, Джейсон Стетхем - ідеальний лиходій для такого кіно. Оскільки він один з небагатьох акторів, які можуть здаватися небезпечними супротивниками, навіть коли їх персонажі в меншості і оточені з усіх боків. Хоча, зазвичай Шоу протистоїть героям не поодинці. Щоб було кому вилітати на узбіччя і вибухати в боях з командою Домініка, з Декардом співпрацюють «круті хлопці», які вкрали хакера під командуванням персонажа Джимон Хонсу. Це їхній вертоліт збиває один із героїв... Ні, не будемо розповідати. Цю сцену треба бачити!

Втім, в кінцевому рахунку «Форсаж» є «Форсаж». Якщо ви за шість попередніх серій не переймалися любов'ю до пригод супергонщиків, тоді сьома серія вас не «купить». Так, це ефектне і динамічне трюкове кіно, але скільки таких блокбастерів виходить щороку? Однак якщо ви хоч трохи переживаєте за Домініка і КО, то «Форсаж 7» не можна пропустити, і його варто побачити на великому екрані. Бажано, правда, не на 3D-сеансі. Справа в тому, що об'ємна картинка змащує стрімкі горизонтальні переміщення, а в реактивному кіно про погоні такі переміщення - в кожному третьому-четвертому кадрі.