Стратегія розвитку Закарпаття – 2020 потребує якісних змін у її реалізації – спільно громадами,бізнесом,експертною громадськістю,державною владою і місцевим самоврядуванням

Стратегія розвитку Закарпаття – 2020 потребує якісних змін у її реалізації – спільно громадами,бізнесом,експертною громадськістю,державною владою і місцевим самоврядуванням

01.04.16 12:13 0 297
Таким був лейтмотив чергового 4-го засідання Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа» на тему: «Стратегія розвитку Закарпаття – 2020:не повторити провалу Стратегії – 2015». Воно відбулось 30 березня 2016р. уже традиційно у залі Вченої Ради УжНУ за участі близько 35 чол. Співорганізатором заходу на цей раз виступили 15 громадських організацій, що входять до Комісії з питань стратегічного соціально-економічного розвитку, раціонального використання ресурсного потенціалу і реформ Громадської ради при Закарпатській ОДА та низка організацій-учасників розробки Стратегії Закарпаття – 2020 і зокрема, Ужгородський національний університет, Закарпатській регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень Національної академії наук України та Агентство розвитку «Європоліс». Модерував засідання Клубу голова названої Комісії Громадської ради при ОДА і представник Закарпаття в Асоціації агенцій регіонального розвитку України (ААРРУ) та консультант Регіонального офісу реформ Олег Лукша. Зауважимо, що саме ААРРУ є розробником нової децентралізаційної державної регіональної політики, що на законодавчому і урядовому рівні діє з весни 2014 року. А нові регіональні стратегії, розроблені і прийняті в усіх областях, отримали нарешті від держави один з фінансових інструментів реалізації стратегій – гарантовану долю коштів у Державному фонді регіонального розвитку (ДФРР). З єдиною вимогою – кошти ДФРР використовувати виключно на проекти стратегічного значення, визначені на основі прозорих механізмів обговорення з експертною громадськістю наперед у Плані заходів з реалізації Стратегії. Саме відсутність такого Плану заходів, консультацій з громадськістю та системи моніторингу і стали причинами провалу процесу реалізації попередньої Стратегії розвитку Закарпаття до 2015 року.

Усвідомивши це, експертна й наукова громадськість краю й вирішила діяти на випередження. Тим більше, що Регіональна стратегія – це єдиний з управлінських документів, в якому рівними є долі участі й відповідальності державної влади, бізнесу, місцевого самоврядування та експертної громадськості як за розробку, так і за реалізацію Стратегії та її Плану дій.

В засіданні Закарпатського дискусійного клубу активну участь взяли окремі представники влади: заступник голови Закарпатської облради Борто Й.Й., начальник управління містобудування і архітектури ОДА Пігуляк М.М. та його заступник Боршовський О.І., начальник профільного управління департаменту економіки і торгівлі ОДА Когуч Л.В., представники низки інших управлінь і департаментів ОДА.

За результатами зацікавленого обговорення і дискусій 5-х коротких інформаційних доповідей та проведеного анкетування серед учасників засідання Клубу нині здійснюється підготовка детальної і обґрунтованої Резолюції – рекомендації, яка буде передана в усі підрозділи ОДА і в облраду та оприлюднена.

Але вже зараз можна говорити про ключові проблеми, які створюють суттєві бар'єри і перешкоди для успішної реалізації Стратегії Закарпаття – 2020:

• Незавершеність розробки законодавчої та інституційної основи децентралізаційної реформи регіонального розвитку і зокрема, щодо створення незалежних Агенцій регіонального розвитку в областях.

• Не унормоване закріплення статусу і місця регіональних стратегій у поєднанні із просторовим і земельним плануванням.

• Відбувається пробуксовка механізмів прозорої діяльності конкурсних комісій та узгодження результатів відбору проектів у профільному міністерстві.

• Проблему створює і відсутність підрозділів стратегічного управління розвитком регіонів, тоді як стратегічне планування є лише частиною стратегічного управління. Нічим не виправдане «доручення» вести ці питання структурним підрозділам економіки ОДА і РДА по всій Україні, тоді як у стратегіях зазвичай стратегічними і операційними цілями і завданнями є також сфери людського розвитку, екології, інфраструктури та ін.

• Критично низьким є рівень підготовки експертів і проектантів до розробки якісних проектів регіонального розвитку (особливо – у районах), що створює проблему «неосвоєння» навіть мізерних коштів ДФРР.

• Нерівномірність розподілу проектного наповнення Плану заходів в розрізі 4-х стратегічних цілей Регіональної стратегії.

• Недостатнім є рівень співпраці підрозіділв ОДА, бізнесу, органів місцевого самоврядування та експертної громадськості у залученні всіх можливих ресурсних та інвестиційних можливостей, креативних пропозицій проектів, транскордонного співробітництва, котрі могли б знайти пряме відображення у Плані заходів з реалізації Регіональної стратегії і зробили б її справді успішною.

Цілком очевидним є те, що сподівання лише на невеликі кошти ДФРР задля реалізації Регіональної стратегії – це наперед приректи її на черговий провал. Отже, передумовами успішної реалізації Регіональної стратегії Закарпаття – 2020 є як мобілізація всього можливого ресурсного потенціалу (внутрішні і зовнішні інвестиції, транскордонне співробітництво, місцеві бюджети і навіть кошти заробітчан, ефективно вкладені у малий бізнес та ін.), так і співпраця усіх зацікавлених сторін та створення нарешті в області ефективної системи стратегічного управління розвитком регіону.

Будь-яка нова робота починається з перших кроків у правильному напрямку. Якщо це спільна робота, то всі учасники мають узгоджено рухатись до визначених цілей.

Олег Лукша

модератор засідання Клубу, голова Комісії з питань стратегічного соціально-економічного розвитку, раціонального використання ресурсного потенціалу і реформ Громадської ради при Закарпатській ОДА, Консультант Регіонального офісу реформ.

Про це повідомили у Закарпатській обласній державній адміністрації
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Луцьк: депутати внесли ...

КОМЕНТАРІ