УкрЗахідІнформ :: На Вінничині тарифи,диференційовані за періодами часу – один з механізмів стабілізації енергосистеми та заощадження

Одним з проблемних питань сталого функціонування системи електропостачання є нерівномірність графіка навантаження, а точніше – складність та затратність покриття цієї нерівномірності наявними енергогенеруючими системами. Така проблема характерна для будь-якої енергосистеми світу, в тому числі і для об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

На сьогоднішній день оперативне управління режимами виробництва електричної енергії в ОЕС України здійснюється, переважно, за рахунок використання маневрених можливостей конденсаційних енергоблоків теплових електростанцій генерувальних компаній, у більшості випадків низькоефективних, а також шляхом зміни кількості цих енергоблоків, що знаходяться в роботі протягом доби. Енергоблоки ТЕС найчастіше залишаються єдиним засобом регулювання режимів виробництва електричної енергії в об'єднаній енергосистемі у нічний період. Але у зв'язку з вимушеним використанням енергоблоків теплових електростанцій як маневрених потужностей енергосистема несе значні додаткові витрати, пов'язані із зайвим зносом обладнання та перевитратами паливних ресурсів.

Аналіз споживання електричної енергії споживачами свідчить про значну нерівномірність добового графіка навантаження ОЕС України. Очевидно, що для ефективного вирішення такого глобального питання потрібен державний підхід. Стимулювання з боку держави впровадження альтернативних джерел енергії, розбудова акумулюючих електростанцій (в першу чергу гідроакумулюючих електростанцій) та сприяння впровадженню енергоекономічних заходів та систем зрозуміле та у всіх “на слуху”. Але вирішення комплексної проблеми буде малоефективним та довгостроковим без участі іншої сторони – споживачів електричної енергії. Адже за відсутності збалансованої структури генеруюючих потужностей в енергосистемі головною можливістю вирівнювання графіків навантаження стає взаємодія енергосистеми зі споживачами на основі адміністративних та економічних заходів. При цьому адміністративні заходи пов'язані з виникненням близької до аварійного режиму роботи енергосистеми. Це в свою чергу призводить до примусового обмеження навантаження споживачів у певні години доби і приносить споживачам прямий та непрямий збиток.

Енергосистема в цьому випадку має лише тимчасовий виграш. Метод економічної зацікавленості споживачів електричної енергії – більш гнучкий та ефективний спосіб.

Один з підходів в економічній зацікавленості споживачів – застосування тарифів, диференційованих за зонами доби – погодинних тарифів. Такі тарифи діють в Україні з 1995 року і на даний час більшість підприємств та організацій Вінницької області вже переконались в економічній доцільності диференційованих тарифів.

Побутові споживачі (населення) спожили за 2015 рік 56% від загального електроспоживання області, а кількість споживачів, які перейшли на розрахунки за багатотарифною системою становить менше 4%.

Очевидно, що населення з можливостями економії коштів при розрахунках за електроенергію залежно від періодів доби її користування не знайома і суттєва масова частка впливу на можливість вирівнювання графіка навантаження ОЕС України не задіяна.

Так що ж дає з практичної точки зору населенню перехід на облік споживання електроенергії за періодами часу? Для відповіді на питання потрібно знати коефіцієнти диференційованих тарифів та провести нескладні розрахунки.

Згідно п. 2.3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №498 від 23.04.12р. (із змінами) “Про затвердження Порядку застосування тарифів на електроенергію”, встановлені наступні тарифні коефіцієнти:

двозонний тариф

0,5 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми

(з 23-ї години до 7-ї години) та повний тариф у інші години доби;

тризонний тариф

1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми

(з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 22-ї години);

1,0 – повний тариф у напівпіковий період

(з 7-ї години до 8-ї години, з 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);

0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).

Таким чином при застосуванні двозонного тарифу споживач економить кошти в будь-якому випадку, а тризонний тариф для ефективного використання потребує ретельного розподілу роботи електрообладнання по годинам доби.

Слід розуміти, що для досягнення суттєвої економії коштів потрібно перевести потужне електрообладнання на “нічний” режим роботи. Для тризонного тарифу, крім того, – необхідно зменшити споживання електроенергії в години максимального навантаження енергосистеми.

Одже, при використанні зонних приладів обліку, абонент економить на споживанні електроенергії законними методами, енергосистема розвантажується, енергоспоживання рівномірно розподіляється за часом доби і як результат – покращується якість енергопостачання.

За інформацією інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області

Про це повідомили у Вінницькій ОДА

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

На Вінничині тарифи,диференційовані за періодами часу – один з механізмів стабілізації енергосистеми та заощадження

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів